Синтаксис. Речення просте і складне. Пряма мова. Далог.

Нарешті прийшло літо!

Синичко-сестричко, де твоє гніздечко?

Задумалось далеке поле.

Не бійтесь заглядати у словник.

Люблю печальну осінь в ріднім краї.

Прийшла весна, стало тепліше.

Земля не любить лінивих і байдужих.

Ти посміхнися яскравому сонцю.

Я посміхнувся, і ліс вже не був похмурим. 

Опадає з клена ли­стя золотисте, багряне проміння лягає на землю.

Сонце грало промінням на вербах та на воді. 

Раптом вітерець прошумів над зеленим лісом.

Усе в чеканні спілі роси, земля і місяць, вишні і тополі.

Усе в чеканні: спілі роси, земля і місяць, вишні і тополі.

Усе в чеканні спілі роси, земля, і місяць, вишні, і тополі.

Усе в чеканні - спілі роси, земля і місяць, вишні і тополі.

Мама радо запросила усіх до столу.

Йди до нас веселий брате в нашу здружену сім'ю.

Так се ти маєш бути наш добродій, наш цар?

Наливайтесь яскравим сонцем дні!

Весна гадаю буде ранньою.

Небо здавалось сизим від хмар.

Нарешті вірш вивчений.

Ой видно село, широке село під горою.

… i починав накрапати дощ.

… i здiймав на дорозi куряву.

… i пригинав до землi дерева.

… i розганяв чорнi хмари.

Прозора пелюстка молодого мiсяця не тьмарилась, не танула, а наливалася свiтлом.

Сонце скотилося майже до самого обрiю, але раптом застигло на мiсцi.

Весна причаїлась у сірій корі ґрунту, у деревах, у воді.

Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта.

Вийшов з хати Юрко, і побачив велику крижану бурульку.

У Різдвяну ніч, кажуть трапляються усякі дива.

Ловись, рибко, велика та все велика.

Зринають у пім’яті: рідний сад, дорога до хати та маленька калина.

Настане літо яскравий цвіт укриє липу і яблуню бузок і вишню.

Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом

Тепло надворі вітер тихенько повіва зоря вечірняя зійшла.

Рожевий пил спадав синіло все кругом і коси золоті зоря вплітала в трави.

Я з возом горшки побила хвалилася дурна кобила.

Директор оголосив що до школи приїдуть іноземні гості.

Мати прохала Ви не запізнюйтесь будь ласка.

Чи є щось золота дорожче на землі у мудреця спитали люди.

1

2

3

4

Гримить Дніпро шумить Сула й озвались голосом Карпати.

Вільний і щасливий степ розлігся довкруг а високо в небі літає самотній шуліка.

Вітер з моря море розгойдав хвилями здійнялися простори.

Прийшла весна шумить Десна та хвилі розганяє.