Синтаксис та пунктуація (ІІ частина)

стосуються різних слів у реченні, виконують різну синтаксичну роль і відповідають на різні питання.

рівноправні між собою, стосуються того самого слова в реченні, виконують однакову синтаксичну роль і відповідають на те саме питання.

рівноправні між собою, стосуються різних слів у реченні, виконують однакову синтаксичну роль і відповідають на те саме питання.

рівноправні між собою, стосуються того самого слова в реченні, виконують різну синтаксичну роль і відповідають на те саме питання.

Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок.

У безодні неба танули зірочки.

Цвіте малина, смородина, аґрус, квасоля.

Лисиця тихесенько пробігла під ялинкою.

Блакитними очима дивляться мені в очі весна й небо (За Є. Гуцалом).

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав леге­сенький туман (І. Нечуй-Левицький).

Зима це період зимових свят, подарунків та канікул.

Дерева кущі птахи все завмерло навколо.

Я зробив усі завдання розв’язав задачі, написав вправу.

 Мабуть, весна принесе з собою і радість.

Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно.

Поля, ліси, гори – усе сяяло після дощу.

Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

слово, яке виражає ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення;

слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням;

чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Т. Шевченко)

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко)

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко)

В. Симоненко писав: “Давно немає літа з нами”.

В. Симоненко писав – “Давно немає літа з нами”.

В. Симоненко писав: Давно немає літа з нами.

Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу (Д. Павличко)

Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!.. (О. Олесь)

З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка)

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко).

Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю (Т. Шевченко).

Ви, звичайно, знаєте мою сестру (Ю. Збанацький)

Отже, що тут багато говорити й сперечатися (М. Грушевський)

Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна (Л. Забашта)