Система світової колективної безпеки. Система національної безпеки України

сукупність спільних заходів держав задля підтримання миру, запобігання війні, припинення актів агресії і надання колективної допомоги;

формування, використання і застосування спільних збройних сил кількох держав для вирішення питань зовнішньої політики; 

договір між збройними силами держав про воєнну підтримку;

спільне законодавче врегулювання безпекових питань між сусідніми державами.

19 травня 2014

30 березня 2004

17 червня 2001

19 червня 2003

захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави в різних сферах життєдіяльності від внутрішніх та зовнішніх реальних або потенційних загроз;

захист інтересів осіб певної національності;

фізичний захист особливо-важливих об’єктів, стратегічних підприємств, об’єктів інфраструктури;

виявлення терористичної діяльності, ліквідація діяльності незаконних збройних формувань і усунення передумов і причин їх появи.

Економічна

Воєнна

Екологічна

Інформаційна

що вона є частиною державної безпеки і водночас функціонує як самостійне явище;

що вона забезпечується на випадок ведення бойових дій збройними силами держави;

що вона відокремлена від інших безпекових інституцій держави;

що вона має відношення лише до військовослужбовців збройних формувань держави.

Служба безпеки України;

особа, суспільство, держава та її довкілля;

 правоохоронні органи України;

на території України, але у випадку, коли громадянин досяг 18-річного віку;

на території України;

 за межами території України;

 як на території України, так і за її межами.

Збройні Сили України складають основу оборони держави і є головним елементом забезпечення його безпеки;

Збройні Сили України не мають ніякого відношення до системи національної безпеки України;

Збройні Сили України надають допомогу Службі безпеки України в забезпеченні національної безпеки;

Збройні Сили України призначені виключно для виконання завдань відповідно до міжнародних договорів України.

війна, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії, які звичайно досягаються звичайною війною;

війна, в якій приймають участь різні військові формування сторін конфлікту;

 війна, в якій використовують різні роди військ;

війна, в якій активно використовують новітню військову техніку та найбільш сучасні розробки зброї.

Прем’єр-міністр України.

 Начальник Генерального штабу ЗСУ;

 Міністр оборони України;

Президент України;

Збройні Сили України та Служба безпеки України;

 Верховна Рада, Президент України, Рада національної безпеки і оборони, Кабінет Міністрів, Міністерство оборони, Генеральний Штаб Збройних Сил України, інші військові формування, правоохоронні органи, інші центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, окремі громадяни;

 Збройні Сили України та інші військові формування України;

використання заборонених методів та засобів ведення війни.

використання заборонених засобів ведення війни;

використання методів, що сприяють виникненню та поглибленню в державі, обраній для агресії, внутрішніх конфліктів;