Складне речення

А Має одну граматичну основу;

Б Може мати сполучниковий і безсполучниковий зв’язок;

В Частини складного речення завжди залежать одна від одної;

Г У складному реченні може стояти лише кома.

А Не оралось наше поле ясними плугами, а оралось наше поле гострими шаблями.

Б Вільному воля не потрібна.

В Козача потилиця панам ляхам не хилиться.

Г Воля дає силу слабим.

А Ворога знайти ― успіх мати.

Б Вояка воює, а жінка з дітьми горює.

В Погано тому, що уб’ють, але ще гірше, як скалічать.

Г Солдат і гарний, та шинеля його злодійка.

А Солдата не шинеля, а кров гріє.

Б Один солдат — в полі не вояка.

В У нашій дружбі ― наша сила.

Г Старий вірний друг — краще нових двох.

А Дружні сороки орла заклюють. 

Б Гурту і вовк не страшний. 

В Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.

Г Невдачі ― приятелі ледачі.

А Нових приятелів наживай, а старих не втрачай.

Б Не лякайся розумного ворога, а бійся дурного товариша.

В Берись дружно, не буде сутужно.

Г Весінній сніг та новий друг не надійні.

А Далеко, та легко; а близько, та слизько.

Б Їдь тихо обминеш лихо.

В Піч тучить, а дорога учить.

Г Не тоді коня сідлати, як треба сідати.

А Малі діти — малий клопіт.

Б Пусти дітей по волі, будеш сам у неволі.

В Перше дитятко — панятко.

Г Малі діти не дають спать, а великі діти не дають і дихать.

А Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.

Б З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.

В Швидко пісня співається, та не швидко складається.

Г Пісенька солодка — коротка.

А Нема того краму, щоб купити маму.

Б Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.

В У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

Г Дитина плаче, а матері боляче.