складне речення,пряма мова.діалог.

 Са: "Пм?"

Са: "Пм".

 "Пм?" - са.

Підняв дід камінь з землі й каже: "Якщо ти такий дужий, як я, візьми цей камінь і здави, щоб з нього вода виступила".

 "Я жило в такому місці - якби ти там жив, то не доріс би й до мене!" - відповіло кошеня;

Чоловік трохи роздумався і сказав сам собі: "Сміливіше! Якщо доведеться вмерти, то загину по-геройськи, а не по-бабськи".

"Ходімо далі", - мовив чоловік.

пряма мова береться в лапки, після неї ставлять кому, а перед словами автора не ставиться жодного знаку.

Пряма мова береться в лапки, після неї ставлять кому, знак питання чи знак оклику, а перед словами автора - тире;

пряма мова не береться в лапки, після неї не ставлять жодного знаку, а перед словами автора - тире;

 Робота і ще раз робота над собою! 

 Ньютон говорив Уся моя геніальність у тому, що я можу більше за інших висидіти за роботою.

  Еміль Золя, щоб писати, ранком прив'язував себе до стільця.

Вчений Томас Едісон стверджував, що брак сну ніколи не шкодить.

 "Земля найкраще пахне восени",- говорив сам до себе Тимофій.

 Земля не може жити без сонця, а людина без щастя, - сказав мені якось мій друг.

Каялася Єлизавета: "Марусенько, прости мене, сестриченько".

"Приготуйтесь" : наказав капітан.

Ромка захоплено вигукнув - "Спасибі, що врятували!"

Я сказав:"Приділи мені увагу".

Дружній череді вовк не страшний, - казав батько.

-Дядьку Іване! Ось подивіться, що я купив – показує Гриша сусідові новий футбольний м’яч.

Дядьку Іване! Ось подивіться, що я купив – показує Гриша сусідові новий футбольний м’яч.

-Дядьку Іване! Ось подивіться, що я купив, – показує Гриша сусідові новий футбольний м’яч.

А: « П».

«П?» - а.

«П», - а.

«П, - а, - п».

а) А —

— Рд.

— Рд.

— а.

б) А :

— Рд.

— Рд, — а.

в) А :

— Рд.

— Рд : а.

г) А —

— Рд —

— Рд — а.

Хлопчик запитує дідуся:

-        Що у світі найкрасивіше?

-        Найкрасивіше – це праця людська - каже дідусь.

-        А що ж найпотворніше?

-        Те, що пускає працю на вітер - продовжує старенький.

Були собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, щоб їх героями назвали.

  Ось перший Іван каже:

-        Вийду на високу гору, сяду на камінь.

-        Для чого? – питає другий Іван.

-        Щоб було видно, коли люди покличуть мене на подвиг, - відповідає перший Іван.

-        А я піду до людей, - сказав другий, - посаджу сад, викопаю криницю, допоможу будинки будувати.

-        Доброго ранку, синочку! Ти вже встав?

-        Встав, встав. А тобі що?

-        Як тобі спалося? Що снилося?

-        Ну чого причепилася з самого ранку?

-        Та я ж нічого, мій хороший! Іди ж, синочку, снідати.

-        Дай спокій! Я ще маю час. Не спішу.

а) Тетяна наполягає на тому, що білі квіти красивіші за жовті.

б) Тетяна радить купити інші квіти, бо не любить жовті тюльпани.

г) Тетяна радить купити інші квіти через негативну символіку жовтих тюльпанів.

2

3

4

5

із прямою мовою

зі вставним словом

складним

простим

просте

складне із сполучниковим зв'язком

складне із безсполучниковим зв'язком

з однорідними членами

просте

складне із сполучниковим зв'язком

складне із безсполучниковим зв'язком

з однорідними членами

«Як гарно»! – сказала сестра.

На плакаті написано: «Дружіть з книгою!»

« Я піду на річку ловити рибу» - сказав Олег.

Повертає соняшник свою голову до сонця та людей.

Верба купає коси в річці, і сонце пестить їх.

Стелиться барвінок по землі й укриває її зеленим килимом.

Струнка тополя тягнеться до сонця, до високого неба.

Складне речення зі сполучниковим зв'язком

Складне речення з безсполучниковим зв'язком

Просте речення з однорідними членами

Просте речення із звертанням.

Складне речення зі сполучниковим зв'язком.

Складне речення з безсполучниковим зв'язком.

Просте речення з однорідними членами.

Просте речення із звертанням.

6

5

4

3

Синє небо братається із веселою землею, розгортає над нею шатро.

Вітерець легенький дихнув, поблизу у траві за­сюрчав коник.

Ідеш через ліс, і зачарування його красою не по­лишає тебе.

Ця секунда була вирвана з його дитинства і пере­несена сюди.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Зненацька, за одну ніч упав сніг, і тепер пущі лежали під холодним небом.

Кінь вийшов на піщану косу, а вода стікала по його стрункому тілу.

Шептало молотив копитами теплуваті хвилі і бризки смачно лоскотали губи.

Два

Три

Чотири

П’ять        

1

2

3

4