Слов’яни – це споріднені племена, які жили у лісовій та лісостеповій зонах Східної Європи.
Велике розселення слов’ян відбулось у IV–VIII століттях.
На території сучасної України проживало 5 східнослов’янських племінних союзів.
Загін із досвідчених воїнів називався дружиною.
У городищах мешкав князь із дружиною.
Більшість східних слов’ян мешкали у просторих наземних будинках.
Щоб забезпечити свої потреби у харчуванні, слов’яни займалися землеробством, тваринництвом та промислами: рибальством, полюванням, бортництвом .
Основним матеріалом, з якого східні слов’яни робили будинки, елементи інструментів і зброї, хатнє начиння, укріплення, була глина.
Східні слов’яни були язичниками – вони обожнювали сили природи та вірили у потойбічне життя.
Відкриті святилища, де слов’яни поклонялися божествам, називалися Церквами.
Кам'яна скульптура, якій поклонялися слов'яни називалася ідол.
Об’єднання тюркських племен, які кочували у причорноморських степах. Перші згадки про них з’являються в VIII ст. Одні з найсуворіших ворогів східних слов'ян.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома