СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Утихло кругом

співають півні

стоїть над водою

Дарує зустрічі

Звисає у воду

Стрімка течія

Пливти у човні

Вечір і ніч

Покрова землю листом покрива.

Взимку сонце крізь плач сміється.

Сонце в мішок не зловиш.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Вовк линяє, а вдачі не міняє.

Ізнехотя з'їв вовк порося.

Старого лиса не виведеш з лісу.

У тихому болоті чорти водяться. (З нар. творчості)

Присудком

Додатком

Означенням

Обставиною

Сонце вже ховалось за гори

Узгір’я хмариною спускалось в море.

Високо під небом пролетіли табуном гуси.

Із пагона клена зірвався жовтий лист.

Шумить, не стихає бурхливе море.

Мерехтить роса навколо на зеленій мураві.

Вітер пісню співає стоголосо.

Місячне сяйво влилося в кімнату.

Пролетіли гуси над долиною, над калиною

Вітер з моря розносив прохолоду.

Дітям подарували книжки й фотоальбоми.

Мороз уночі намалював квіти на холодному склі.

Справжнє щастя завжди попереду.

Свиня полудня не знає.

Ці очі болота не бояться.

Дурний собака і на хазяїна бреше.

Час

Місце

Причину

Спосіб чи ступінь дії

Вола в'яжуть мотуззям, а людину словом.

Грудень землю грудить, а хатинки студить.

До першого грому земля не розмерзається.

Згаяного часу в молодості потім не надолужиш.

Падає сніг, холодна роса, живу далеко

Високо в горах, зелений килим, за хатою

Прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч

Зошит і книжка, комп'ютерні ігри, іду швидко