Словосполучення. Речення,його граматична основа. Другорядні члени речення

очолити команду.

міркувати над проблемою

накивати п'ятами

промайнути у повітрі.

іменникове

дієслівне

прислівникове

прикметникове

бігати вниз;

 було вже пізно

багряні зорі,

великий урожай яблук.

синтаксис;

пунктуація;

фонетика;

лексикологія.

дар пісень;

поклала доля;

поклала в колиску; 

поклала дар

Літо дбає, зима споживає.

Люблю весну в ріднім краї.

Грянув грім - пішов дощ.

Хто не жалує тварини, не пожалує й людини.

підмет, присудок, обставина;

означення, обставина, присудок;

означення, додаток, обставина;

підмет, додаток, присудок.

Сонце золотило далекі пагорби.

Верхівки сосен у лісі світилися золотом.

Рідні пісні навіювали спомини.

Змалку треба шанувати рідну мову, народну пісню.

розповідні, питальні, окличні;

розповідні, питальні, спонукальні;

розповідні, питальні, складні;

розповідні, окличні, спонукальні.

 Розлога верба схилилася над водою.

Щира посмішка зігрівала нас.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші .

Ми зібралися для походу.

Кривий Ріг – моє рідне місто.

Мій тато – працьовитий чоловік.

Настало тепле літечко

У лісі ми наткнулися на пташине гніздечко.

Учора пройшов сильний дощ.

Цієї весни дуже рано зацвіли дерева.

Вишні, груші та сливи цвіли рясно.

Мій друг отримав від батьків березової каші.