Службові частини мови

  Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника та займенника від інших слів у реченні.

  Прийменник — незмінна повнозначна частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення.

  Прийменник — незмінна службова частина мови, що вживається для зв’язку частин складного речення.

  Прийменник — незмінна повнозначна частина мови, що виражає залежність іменника, числівника від інших слів у реченні.

Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

 Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв’язку частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

 Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів речення.

  Сполучник — службова повнозначна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

Сполучник — службова незмінна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

Сполучник — службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

 Прислівник, прийменник, сполучник, вигук.

 Прислівник, прийменник, сполучник, частка.

Прийменник, сполучник, частка, вигук.

Прийменник, сполучник, частка.

Прийменник, сполучник, вигук.

Як же, щоб, нібито, хай, ніхто.

Хоч, ледве не, уже, з-за, ледве-ледве.

Мов, як, крім, задля, колись-то.

Хіба, як-от, ні від кого, наче, дарма що.

Од, чи, не то…не то, повз, але.

Складанням непохідних прийменників.

Поєднанням прислівника чи іменника з прийменником.

Переходом з інших частин мови.

Способом складання непохідних прийменників, поєднанням прислівника чи іменника з прийменником, переходом з інших частин мови. 

Переходом з інших частин мови, складанням непохідних прийменників.

Не можна, хіба що, з-поміж, внаслідок, овва.

 До побачення, не полоханий ніким звір, вйо, не пробачивши, поки що.

Надобраніч, атож, не зважаючи на, немовбито, недописавши. 

 Нелегкий, нітрохи не, неначебто, з-посеред, їй-Богу.

Непродумана тема, незліченний, не дев`ятий, що за, чи не.

 Протягом – іменник, загальна назва, абстрактна назва, неістота, вжито в однині, чоловічого роду, у реченні – додаток. 

Протягом –прислівник, способу дії, незмінний, у реченні – обставина.

 Протягом – прийменник, непохідний, вжито з родовим відмінком.

Протягом – прийменник, похідний (іменник), вжито з родовим відмінком. 

 Протягом – іменник,початкова форма – протяг, загальна назва, абстрактна назва, неістота, вжито в однині, чоловічого роду, у реченні – додаток. 

На те й лихо, щоб з ним битись.

Отаке то на сім світі роблять людям люди. 

Степаночку, голубчику, чого-бо ти не плачеш?

 Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

 І знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора.

Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно. 

(Що)б ви не думали, а я буду працювати.

 (Як)би краще виконати завдання?

 (За)те її люблю, мою Україну убогу...

Не думай (про)те, що сталося.

  Ну що/б, здавалося, слова...

 Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?

 В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.

 Що/б не робив, роби тільки найкраще!

Взимку холодно, за/те комарі не кусаються. 

  Не/гативний, не/славити, не/дописаний, не/можна.

Не/сказанний, не/мовля, не/працювати, не/достатньо.

Не/нависть, не/винно, не/досяжність, не/щадний. 

Не/вміння, не/слід, не/засаджений, не/здужаючи.

Не/озорий, не/забаром, не/засніжений; бракує не/вміння, а бажання.

 Тому що – сполучник, підрядний, причиновий, складний.

Тому що – сполучник, підрядний, умовний, складений.

Тому що – сполучник, підрядний, причиновий, складений. 

Тому що – сполучник, підрядний, причиновий, простий.

Тому що – сполучник, підрядний, допустовий, складний.