службові частини мови

Прийменник, сполучник, частка.

Сполучник, іменник, дієслово.

Прийменник, частка, займенник.

Прислівник, прийменник, сполучник.

ПРИЙМЕННИК — службова частина мови, яка виражає залежність

одного повнозначного слова від іншого в словосполученні або реченні.

ПРИЙМЕННИК — самостійна частина мови, яка виражає залежність

одного повнозначного слова від іншого в словосполученні або реченні.

ПРИЙМЕННИК — службова частина мови, яка виражає залежність

одного повнозначного слова від іншого лише в словосполученні.

ПРИЙМЕННИК — службова частина мови, яка не виражає залежність

повнозначного слова від іншого в реченні.

від, для, між

під, неподалік, протягом

кінець, залежно від, услід

мимо, близько, край

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

однорідні члени речення та частини складного речення.

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

другорядні члени речення та частини простого речення.

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

головні члени речення та частини складного речення.

СПОЛУЧНИК — самостійна частина мови, що поєднує (сполучає)

однорідні члени речення та частини складного речення.

Тому що, перед тим, задля того щоб

так що, чи, бо

і , якщо, але

а, за для того, у міру того як

Не рада морква тертушці, (про)те на кожній танцює.

Ворон висміює свиню (за)те, що вона чорна.

За що купив - (за)те й продаю.

(Про)те зозуля кує, що свого гнізда не має.

ЧАСТКА — службова частина мови, яка:

-надає слову або реченню додаткових відтінків значення;

-служить засобом творення граматичних форм слів та похідних слів.

ЧАСТКА — самостійна частина мови, яка:

-надає слову додаткових відтінків значення;

-служить засобом творення граматичних форм слів та похідних слів.

ЧАСТКА — службова частина мови, яка:

-не надає реченню додаткових відтінків значення;

-служить засобом творення а похідних слів.

ЧАСТКА — самостійна частина мови, яка:

-надає слову або реченню додаткових відтінків значення;

-служить засобом творення лише граматичних форм слів.

хай, нехай, би, б

ж, навіть, вже, ось

авжеж, хіба, атож

не, ні, оце, лише

(не)щастя, (не)надовго, (не)втомно

(не)потрібний, (не)здолати, (не)любити

(не)співати, (не)слухати, (не)сухий

(не)лишивши, (не)питавши, (не)роблячи

ВИГУК — особлива частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх.

ВИГУК — службова частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх.

ВИГУК — самостійна частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх.

ВИГУК — особлива частина мови, що виражає почуття, емоції та волевиявлення, називаючи їх.

Світе мій! Подумаєшь! гулі-гулі.

Ой-ой, о-о-о, ай-ай-ай, фе.

а, о, йой.

іч, люлі, тпру.

будь/як, отак/то, казна/скільки, скажи/бо

все/ж/таки, такий/от, казна/ що, будь/у/чому

невже/таки, тільки/що, годі/бо, будь/чому

ані/хто, як/небудь, казна/чому, що/року

Лунає  поблизу  пісня сили, весни і краси.

Вже поблизу весна, вона вже дуже близько.

Мати поблизу хати посадила мальви.

Десь  поблизу  виводив свою пісню соловей.

ой, ах, ех, пхе, ой Боже.

годі, ану, киш, киць-киць

ку-ку, ку-ка-рі-ку, тьох-тьох, дзень

Відповідно наказам

Відповідно наказами

Відповідно з наказами

Відповідно до наказів

подарувати на/пам′ять

піднятися на/гору Кіліманджаро

в/день народження

спати в/день

постукати в/останні двері

тепло по/весняному 

а) віч-на-віч;

б) сам-на-сам;

в) вгорі.

А Не знаючи броду, не лізь у воду.

Б Подорожуючи, не пускай коня галоном.

В Залізо випробовують куючи.

Г Під лежачий камінь вода не тече.

А зніяковілий, змужнілий, існуючий

Б упорядкований, виконувана, в’ялий

В пом’якшений, м’який, зм’якшений

А Чи не приніс би ти мені підручника з біології?

Б Ви читаєте, а я тим часом перевірю диктант.

В Скажи ти мені це відразу — я встиг би тобі допомогти.