Службові частини мови. Вигук.

 Прийменник, займенник, частка

Прийменник, сполучник, частка

Прислівник, прийменник, сполучник

Прикметник, частка, вигук

 Із-за

Над

Між

Під

Лунає навкруг пісня сили й краси.

У козачому таборі, навкруг фортеці, копали шанці.

Верба товста, та всередині - пуста.

Проблиски світла спочатку були бліді й тихі.

(з)над,(по)над,(по)між,(по)серед

(на)прикінці,(в)наслідок,(на)зустріч,(по)біля

(з)під,(за)для,(уві)сні (у)слід

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

Сполучник – це самостійна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення.

Сполучники не бувають членами речення.

Сполучник виражає залежність одного слова від іншого.

Сполучники бувають членами речення, мають лексичне значення.

Не/начеб/то, ад/же, а/би, не/наче, ані/ж.

Через/що, тому/що, не/мов/би, не/хай, коли/б.

Як/що, в/міру/того/як, про/те, не/мов, що/б.

 Щой/но, за/те, тим/що, мовби/то, та/й

Широкий, миттю, край, коло, черемха

Через те що, у зв’язку з тим що, внаслідок, із-за

Дніпро, понад, пахощі, крайній, в залежності

Під, незважаючи на те що, з-поміж, ліворуч, як

разом

через дефіс

окремо

Як тебе забути, кохана моя дівчино!

Боже, як багато у світі краси!

Ви знаєте, як липа шелестить?

Хай щастям повниться ваше життя!

добрий/день, на/добраніч, слава/Богу

будьте/ здорові, го/ді.

ай/ай/ай, ну/ну, киць/киць, ой/ой

будь/ласка, на/добраніч

Я люблю свій рідний край.

Край дороги не рубай тополю.

Пісне, серця мого не край!

Мій рідний край - земля моїх батьків.

 будь/кого, не/писав, ні/що

що/небудь, сказав/би, хай/живе

казна/як, як/то, як/небудь

нехай/іде, ти/ж, таки/взяли.