Сполучник

Сполучник - службова частина мови, яка сполучає однорідні члени речення або частини складного речення, не має лексичного значення, не є членом речення.

Сполучник - самостійна частина мови, яка сполучає однорідні члени речення або частини складного речення, не має лексичного значення, не є членом речення.

Сполучник - службова частина мови, яка виражає залежність однорідних членів речення або частин складного речення, не має лексичного значення, не є членом речення.

Сполучник - службова частина мови, яка сполучає однорідні члени речення або частини складного речення, має лексичне значення, не є членом речення.

І, із-за, щоб, якби, коли б, тому що, через те що.

І, а, щоб, якби, біля, тому що, через те що.

І, а, щоб, якби, коли б, тому що, через те що.

І, над, щоб, якби, коли б, тому що, через те що.

Сполучники за будовою є прості, складні, парні.

Сполучники за будовою є прості, складні, непарні.

Сполучники за будовою є прості, складні, повторювані.

Сполучники за будовою є прості, складні, складені.

Окремо.

Через дефіс.

Разом.

Разом або через дефіс.

Тому що, у міру того що, так що, проте, неначебто, не мов.

Тому що, у міру того що, так що, проте, не начебто, немов.

Тому що, у міру того що, так що, про те, неначебто, немов.

Тому що, у міру того що, так що, проте, неначебто, немов.

 не/мов, ніби/то, за/те

через те/що, так/що, тому/що

немов/би, як/тільки, в/наслідок того що

 а/би, через те/що, так/що

Повторюй, щоб добре запам'ятати.

Він читає, а вона пише твір.

Існують сполучники сурядності та підрядності.

Я читав, але не запам'ятав.

І, зате, але, а , або, та, й ;

Ніби, ледве, бо, хоча ;

Щоб, тому що, а , коли ;

Якщо, щойно, так що, чи..., чи.

Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.

Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.

Наша пісня — то/ж душа народу, його сила і могуть.

Повторюй, щоб добре запам'ятати.

Він читає, а вона пише твір.

Існують сполучники сурядності та підрядності.

Я читав, але не запам'ятав.

протиставні

 єднальні

мети

часові

чи, начебто, немовбито, проте

як, мов, що, ніж

зате, та, якби, якщо

 немовби, немовбито, через те що, та

Як(би) там не було, комусь належало це перевірити..

Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо

незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб

тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте

тому що, через те що, перед тим як, для того щоб

Пошили для Микити з кишенями свиту.

Брехня втікає через вікно, коли правда входить у двері.

Дім силою будують, а працею скріплюють.

Пліток багато, а правда одна.

І - сполучник, поєднує однорідні члени речення, підрядності, єднальний, неповторюваний, простий, пишеться так, як і вимовляється.

І - сполучник, поєднує однорідні члени речення, сурядності, єднальний, неповторюваний, простий, пишеться так, як і вимовляється.

І - сполучник, поєднує однорідні члени речення, сурядності, розділовий, неповторюваний, простий, пишеться так, як і вимовляється.

І - сполучник, поєднує частини речення, сурядності, єднальний, неповторюваний, простий, пишеться так, як і вимовляється.

Місяць та сонце - небесні світила.

Степан приїхав би на змагання раніше.

Надворі холодно, через те що довго йшов дощ.

Свято відбулося, але не вдалося.

Часові, причинові, мети, умовні, порівняльні, допустові.

Часові, причинові, мети, умовні, протиставні, допустові.

Часові, причинові, мети, умовні, порівняльні, розділові.

Часові, причинові, єднальні, умовні, порівняльні, допустові.