Сполучник

...самостійна частина мови, що служить для зв'язку слів у реченні.

  ...службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення і частини складного речення.

 ...це службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета.

  ...це повнозначна частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні.

 зате, та, якби, якщо

  але, мовби, наче б, втім

  як, мов, що, ніж

   і, або, чи, мов, проте

 але, проте, тому що, завдяки тому що

 щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо

  тимчасом як, незважаючи на те що, наче.

  тому що, через те що, перед тим як, для того щоб

 2

  4

  6

  3

  7

  9

  8

 5

  похідні й непохідні сполучники

  наслідкові, порівняльні й з'ясувальні сполучники.

  сурядні й підрядні сполучники

прості,складні й складені сполучники.

 Сполучник - самостійна частина мови.

 Мають лексичне значення.

  Сполучники можна змінити за родами та числами.

Не є членом речення.

Сполучник - службова частина мови

І,а,але - сполучники

Сполучники змінюються за родами

Сполучники служать для поєднання однорідних членів речення

морфологічні ознаки – сполучник є незмінним словом;

лексичне значення – сполучник має;

синтаксична роль – сполучник членом речення буває;

прості і складні

сурядні і підрядні