Сполучник

2

3

4

5

6

щоби, котрий, також, зате

але, й, та, або

де, з тим щоб, однак, чий

хоч, як, одначе, і

тому що, зате, який, ні

якщо, бо, наче, та

який, чий, і, як

немовби, неначе, або, аби

тобто, неначе, зате, як

коли, куди, щоб, як

сполучники підрядності вживаються для зв’язку частин у будь-якому складному реченні

сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення

сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення

сполучник – службова частина мови

сполучник – самостійна частина мови

зате, та, якби, якщо

 і, або, чи, мов

але, мовби, начеб, втім

чи, начебто, немовбито, проте

як, мов, що, ніж

зате, якби, якщо, мовби

начеб, начебто, тому що, і

немовби, немовбито, через те що, та

ніби, нібито, немов, мов

адже, отож, притому, для того щоб

незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб

тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте

тому що, через те що, перед тим як, для того щоб

коли, як, доки, після того як

щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо

а, але, та, і

й, та, і... і, або

 і, та, ні... ні, ані... ані

аби, і, ні... ні, проте

або, хоч, або... або, чи... чи

завдяки тому що, щоб, бо, як

 аби, для того щоб, нехай, хоч

 хоч, наче, мовби, щоб

так що, бо, тому що, незважаючи на те що

бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим щоб

1, 2, 7, 9, 11

1, 7, 8, 11, 12

2, 3, 8, 11, 12

5, 6, 7, 8, 12

 1, 7, 9, 11, 13

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.

(Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання,

моя зажурена мати.

(Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.

Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.

Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.

Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.

Не грайся хлібом – то/ж/бо гріх.