Сполучник. Правопис сполучників

самостійна астина мови, що вказує на предмет, не називаючи його.

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

службова частина мови, що виражає залежність одного слова від іншого в реченні чи словосполученні.

самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, або вказує на обставини, за яких відбуваєтьс дія.

хоч би бровою моргнув

або пан або пропав

задержати слово на язиці

хто в луг, а хто в плуг

а, але, бо

що, чи, хоч

та, щоб, як

чи....чи , не то...не то, й

коли, як тільки, перед тим

як, мов, ніж

у зв'язку з тим, дарма що, доки

та, і, хоч

щойно, звідтоді, після того як

як, мов, наче

через те що, тому що, у зв'язку з тим що

або...або, чи...чи

щоб, для того щоб, з тим щоб

шо, щоб, як

з того часу як, після того як, доки, хоч,

хай, хоч, незважаючи на те,що

Коріння навчання гірке, ЗА/ТЕ плід солодкий.

Б'ють не ЗА/ТЕ, що втік, а ЗА/ТЕ, що вкрав.

Хоч вовки кобилу з'їли, ЗА/ТЕ сани цілі.

Невеличкий будиночок, ЗА/ТЕ новий, охайний.

або, чи, хоч

але, зате, однак

і...і, ні....ні, ані...ані

не то...не то, чи...чи, чи то...чи то.

Чи сніг в степу біліє, чи сонце сліпить очі?

Якщо сильний подолає одного, то розумний подолає тисячу.

Швидко пісня співається, але не скоро вона пишеться.

Дніпро тече, і хвиля серце б'є.

Але, чи, якщо

після того як, для того щоб, проте

й. чи, бо

якби, якщо , зате

а, зате, і

завдяки тому що, хоч, але

унаслідок того що, тому що, перед тим як

немовби, неначебто, нібито

прості, складні, складені

похідні, непохідні

одиничні, поворювані, парні

сурядні, підрядні