Сполучник як службова частина мови

бо, тому що, про

не, ледве, для того щоб

аби, та, через те що

хоч, мов, над

хто в луг, а хто в плуг

або пан або пропав

задержати слово на язиці

серце тисне і хвилює кров

але, проте, зате, та, а 

поки, але, та, доки, а

тому що, і, коли , де, як

бо, та, тому що, зате, проте

і, проте, коли, зате, що

коли, але, та, а, тому що

а, зате, і, проте, але

якщо, якби, коли, як, щоб

тому що, після того як, зате

через те що, якщо, проте

для того щоб, унаслідок того що, так що

нібито, мов, якби

зате, та, якби, якщо

як, мов, що, ніж

чи, начебто, немовбито, проте

і, або, чи, мов

2

4

6

3

В українського народу збереглося багато повір’їв про вогонь і воду, і місяць, і блискавку, і сніг.

Діти порадували не тільки майстерним виконанням колядок і щедрівок, а й зачарували цікавими костюмами, атрибутикою різдвяних дійств.

Є у лісі закуток — найглухіший з усіх закутків. Захований він і від звірів, і від людей.

Здобуті знання й химерні уявлення поєднувалися у вигадливих міфічних образах та історіях.

однак, та, а, як, проте

а, але, проте, зате

або, чи, хоч, коли, зате

і, та, а, але, проте

Я люблю тебе за /те, що ти є на світі.

Треба багато вчитися, що/б знати хоч трішки.

Учень розповів товаришам про/те, як відпочивав улітку.

Що/б ти не робив, все одно не зможеш нічого змінити.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.

Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.

(Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

Ну що/б, здавалося, слова...

Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?

В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.

Що/б не робив, роби тільки найкраще!

Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.