Стан економіки та повсякденне життя в період "застою"

зниження матеріало- та енергомісткості виробництва

зростання конкурентоспроможності продукції

деформованість структури економіки

 посилення економічної самостійності

 система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

 політика розміщення промислових об’єктів без урахування існуючої сировинної бази, трудових ресурсів, екологічної ситуації, потреб регіону

система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу політичні партії

узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи

 П. Шелест

 М. Підгорний

М. Хрущов

 О. Косигін 

 низьку якість обслуговування в торговельних закладах

розкрадання державного майна на робочих місцях

технологічну відсталість харчової промисловості

 систематичне пияцтво на робочому місці

 дефіцит товарів масового споживання, загострення продовольчої та житлової проблем

розвиток індивідуального підприємництва у сфері послуг та сільському господарстві

 криза колгоспно-радгоспної системи, низький рівень агрокультури та землекористування, розробка «Продовольчої програми»

 децентралізація системи управління, розвиток підприємств місцевої промисловості та промислів

пріоритетний розвиток наукоємного виробництва, масове впровадження досягнень науково-технічної революції

 бюрократизація управління, домінування командно-адміністративних методів організації виробництва, домінування важкої промисловості, остаточне формування воєнно-промислового комплексу

розквіт колгоспно-радгоспної системи, її вдосконалення, впровадження нових агротехнологій і культур, зокрема кукурудзи

Перехід до ринкових перетворень

поширення політики гласності та плюралізму

всевладдя номенклатури, відсутність ротації партійних та державних кадрів

низький рівень освіти вищої та середньої ланки управління

Мустафа Джемілєв

Марат Омеров

Рефат Годженов

Юнус Кандимов

громадяни УРСР непохитно вірили в комуністичне майбутнє

було запроваджено систему обов’язковості прийняття членів ЛКСМУ (комсомолу) до лав партії

членство в партії відкривало перспективи кар’єрного зростання

забезпечувало матеріальний добробут

політичну активність старшого покоління

низький рівень соціального захисту

хронічний дефіцит товарів

дитячу безпритульність

від продажу зерна.

від продажу культурних цінностей.

від продажу металу.

від продажу нафти.

активне залучення іноземних інвестицій у підприємства ВПК.

збереження за Україною ролі однієї з паливно-енергетичних, машинобудівних і металургійних баз СРСР.

інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, нарощування експорту зерна.

суттєве зменшення капіталовкладень у сільське господарство.

вдала спроба переходу до госпрозрахункових відносин в одержавленій промисловості.

вдала спроба утворення вільних економічних зон і зон вільної торгівлі.

невдала спроба запровадження економічних методів управління в рамках адміністративно-командної системи.

невдала спроба переходу до ринкових відносин у промисловості.

ножиці цін.

зростання експорту.

економічна реформа.

науково-технічна революція.

повернення до сталінських методів управління народним господарством жорсткого централізму, воєнізованої дисципліни.

подолання волюнтаризму та суб’єктивізму, зупинення падіння життєвого рівня населення, сприяння зростанню авторитету комуністичної партії.

продовження економічних реформ Микити Хрущова, розширення сфери товарно-грошових відносин, сприяння зростанню економічної самостійності республік.

утвердження ринкових принципів економіки, створення дрібних приватних підприємств, вільних економічних зон, структурна перебудова економіки.

заміна заготівлі сільськогосподарської продукції закупівлями, підвищення цін на неї, реорганізація МТС на РТС, укрупнення колгоспів, обмеження присадибних ділянок.

заміна продрозкладки на продподаток, дозвіл селянам продавати свою продукцію на внутрішньому ринку.

зміна порядку заготівлі сільськогосподарської продукції — тверді плани закупівель, нові закупівельні ціни, надбавки за надпланову продукцію, гарантована платня колгоспникам.

запровадження ринкових відносин в аграрному секторі, розпаювання землі колгоспів і радгоспів, узаконення приватної власності на землю.

відсутність державної системи пенсійного забезпечення жителів сіл.

досягнення рівня добробуту економічно розвинутих країн.

суттєве зниження темпів зростання зарплати.

черги за всім необхідним, можливість придбати якісні товари переважно «по блату».

значне погіршення порівняно з попередніми десятиліттями, пов’язане з невдачею господарської реформи, частими посухами тощо.

значне поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, оскільки держава закупляла чимало потрібних народові товарів за гроші, отримані від продажу нафтопродуктів.

поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, але значне відставання від рівня життя розвинених країн, значні відмінності між рівнями життя партійної номенклатури та інших категорій населення, між містом і селом, постійний дефіцит якісних товарів.

поліпшення якості життя, про що свідчить вирішення продовольчої та житлової проблем, зростання якості медичного обслуговування, скорочення різниці між містом і селом.

високі досягнення в сільському господарстві внаслідок реалізації Продовольчої програми.

зосередження найкращих кадрів на підприємствах легкої та харчової промисловості, поглинення ними найкращої сировини.

концентрація атомних електростанцій, збудованих за недосконалими проектами, досягла критичного рівня.

суттєве зростання якості продукції важкого машинобудування, що перевищувала світові стандарти

відхід від положень економічної реформи 1965 р., втрата стимулів до підвищення ефективності праці, адміністративно-командні методи управління економікою, жорсткий централізм.

ізоляція СРСР на міжнародній арені, бойкот радянських товарів на міжнародних ринках.

повернення керівництва УРСР до волюнтаристських методів управління економікою, невміле планування, бездарне керівництво багатьох підприємств.

погані природні умови, часті стихійні лиха, які призводили до значних втрат.

криза колгоспно-радгоспної системи, низький рівень механізації й агрокультури, погіршення продовольчої ситуації, загострення екологічних проблем.

недостатній рівень розвитку порівняно з передовими країнами, значне підвищення врожайності, експорт продукції сільського господарства на Захід, деякі проблеми із забезпеченням продовольством населення.

переведення сільського господарства на нові форми господарювання, створення умов для фермерських господарств, які поступово стали основою розвитку сільського господарства.

розквіт колгоспно-радгоспної системи, перехід на інтенсивні технології, значне зростання врожайності, повне розв’язання продовольчої проблеми.