Стиль реалізм. Архітектура.

стиль і напрям у літературі та мистецтві, який сповідував необхідність правдивого відображення дійсності в її типових рисах;

напрям у європейській літературі й мистецтві, у якому на перший план висувалися інтереси особи та її почуття;

стиль у мистецтві, суть якого полягала в наслідуванні мистецтва античності та в дотриманні системи строгих правил відтворення дійсності;

стиль у мистецтві, що обстоював культ грації, шляхетності, вишуканого естетизму.

правдивість, історична конкретність;

розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей;

точна відповідність реальній дійсності;

тяжіння до символіки, демонстративної умовності форми.

поєднання елементів різних стилів та напрямів (електика);

використання нових будівельних матеріалів;

простота та доцільність форми та композиції;

правильні геометричні форми, строгі симетрично-осьові композиції

зображення яскравих характерів;

проблема взаємин людини і середовища, вплив соціально-історичних обставин на формування духовного світу особистості;

замилування могутністю природи;

уявлення про доцільну закономірність світобудови, підпорядкування особистих інтересів інтересам громади.

натуральність та природну красу;

парадність та урочистість;

експресивність;

граційний орнаментальний ритм.

Ф. Рунге

Л. Руднєв

М. Мінкус

І. Фомін

О.Душкін

єгипетського;

неороманського;

Боз-ар;

грецького.

єгипетський;

неороманський;

Боз-ар;

грецький.

класицизму

романтизму

бароко

рококо

дивних химерних лініях

у багатстві декору

у правдивому відображенні дійсності

відображенні почуттів та емоцій

середина ХVІІІ

середина ХІХ

середина ХХ

Іспанію

Польщу

Німеччину

Францію