Стиль РОКОКО

У  XIX ст. в Англії

У XVIII ст. у Франції

У ХVІ ст. в Італії.

У ХV ст. В Німеччині.

Рококо (декоративна раковина, мушля, рокайль) – стиль у мистецтві XVIIIст., що обстоював культ грації, шляхетності, вишуканого естетизму

 Рококо (перлина неправильної форми) - стиль у європейському мистецтві кінця XVI-XVIII

комодика

порцеляна, фарфор  

сурма

 Архітектура, мода.

Декоративно-прикладне мистецтво.

Живопис, скульптура.

Архітектура, скульптура, декоративне мистецтво.

Валдштейнський палац.

Королівська резиденція Сан-Сусі.

Палац Німфенбург.

Площа Святого Петра.

.Рельєфний орнамент у вигляді стилізованої асиметричної мушлі, який використовували повсюдно- в обрамленні вікон, дверей, стін, карнизів тощо.

Активне використання текстилю.

Вишуканість форм і декору , вдале поєднання матеріалів, кольорів та стильна єдність в оформленні внутрішнього простору будівлі.

Велика кількість рюш, бахроми, вишивки,оборок,стрічок.

Чуттєвість і вишуканість.

Жіночі туніки були довжиною до підлоги і мали трапецієподібну форму із закритою верхньою частиною, завишеною талією і звуженими рукавами.

Туго зашнуровані сукні з довгими шлейфами, жакети й безрукавки, оторочені пухнастим хутром, шовкові рукавички, широкі пояси з дорогоцінними пряжками.

Оздоблення скульптурою, ліпленням.

 Криволінійні обриси, асиметричні   

          композиції.

Кімнати маленькі з дуже великими вікнами    

          зі скульптурними і різьбленими прикрасами,   

          дзеркалами.

У центрі будови обов’язковий парадний зал-     

          салон.

  Гігантські шпилі та вежі, портали    

          (архітектурно оформлені входи).

Мікеланджело Буонарроті.  

Етьєн Моріс Фальконе.

Жан Антуан Гудон.

 Жан-Батист Пігаль.

  Клодіон(Клод Мішель).

Жан-Батист Лемуан.