Стиль романтизм. Архітектура. Скульптура

архітектурі

музиці

живописі

літературі

Суворі норми та правила у мистецтві

Орієнтація на культ розуму

Захоплення античністю

Захоплення фольклором та історизмом

Орієнтація на людські емоції та індивідуалізм

художній напрям, у якому зображення має переносне значення, вираження ідей у предметному образі.

художній напрям, протилежний класицизму, з переважанням емоційного, фантастичного; відображає конфлікт між ідеалом і реальністю.

художній напрям, основні риси якого це пишна декоративність, динамічність, урочистість.

регулярні парки

скульптури

штучні водойми і водоспади

Бароко

Класицизм

Романтизм

Реалізм

стиль в образотворчому мистецтві й архітектурі, що зародився в 4-5 століттях у Візантії

архітектурний стиль, для якого була характерна орієнтація на візантійське мистецтво VI–VIII століть. Найбільш часто використовувався задля релігійних і громадських будівель.

Історичні передумови становлення культури Середньовіччя.

сукупність стилів і напрямів в мистецтві XIX століття, ознакою яких є звернення до мистецької спадщини минулих епох, уподібнення, використання та переосмислення їх в сучасному контексті.

архітектурний напрям, заснований на змішуванні елементів раніше домінуючих архітектурних стилів, що виник наприкінці 19 ст.

лінгвістичне поняття про слова або стійкі словосполучення, що являють собою назви зниклих предметів, явищ людського життя.

гравюра, мозаїка, фрески

офорт, літографія, ксилографія 

бюст, статуя, рельєфи 

орієнтація на традиції античності, зображення міфологічних персонажів

емоційна напруженість, патетичність, громадянська спрямованість

підкреслена театральність образів, динамізм поз, експресивність жестів.

орієнтація на традиції античності

пафосний, офіційний, символічний

підкреслена театральність образів