Стиль романтизм. Архітектура. Скульптура.

напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі XVI ст.

ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття, поширився на початку 19 століття

галантний, реверсований стиль, що виник у другій половині XVIII століття

- неприйняття буденності й звеличення «життя духу» (найвищими виявами його були образотворче мистецтво, релігія, музика, філософія)

- культ почуттів;

- ліричні та ліро-епічні форми;

- захоплення фольклором, інтенсивне використання фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічних прийомів;

- інтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо.

Поділ персонажів на позитивних і негативних;

Одновимірність характеру;

Правило трьох єдностей;

Сюжет розгортається лінійно, практикуються концентричні сюжети.

трагедія, комедія, ода, сатира, байка, епічна поема.

Ідея відродити готичну архітектуру на новому етапі

період розвитку західноєвропейської архітектури з XII по XVI століття.

напрямок в архітектурі, що сполучає елементи готики з ясними композиціями, що йдуть від класицизму. Частка «нео» — вказівка, що стиль виник на новому етапі розвитку архітектури кінця 18—середини 19 ст. і є складовою частиною так званих історичних стилів.

стиль в образотворчому мистецтві й архітектурі, що зародився в 4-5 століттях у Візантії

архітектурний стиль, для якого була характерна орієнтація на візантійське мистецтво VI–VIII століть. Найбільш часто використовувався задля релігійних і громадських будівель.

Історичні передумови становлення культури Середньовіччя.

архітектурний напрям, заснований на змішуванні елементів раніше домінуючих архітектурних стилів, що виник наприкінці 19 ст.

сукупність стилів і напрямів в мистецтві XIX століття, ознакою яких є звернення до мистецької спадщини минулих епох, уподібнення, використання та переосмислення їх в сучасному контексті.

лінгвістичне поняття про слова або стійкі словосполучення, що являють собою назви зниклих предметів, явищ людського життя.