Т. Г. Шевченко. Поема "Катерина"

своїм сестрам

всім дівчатам

Якову де Бальмену

В. Жуковському

Не кохалися з москалями.

Не цуралися будь-якої роботи по господарству.

Не ігнорували народних звичаїв та обрядів.

Не лінилися здобувати освіту.

На цьому наполягали батьки дівчини.

Люди почали дорікати козаку, дізнавшись про можливу неславу дівчини.

Москаль вирушив у похід до Туреччини.

Вона йому набридла.

весільню

Галю

жниварську

Гриця

У неповторності власної краси.

Можливості гарно співати і танцювати.

Вихованні своєї дитини.

Обізнаності народних прикмет.

Її хворобу.

Через відсутність чоловіка у дочки.

неврожай

непорозуміння із сусідами

«Не з’являйся більше на мої очі».

«Виховуй свою дитину як знаєш».

«Іди шукай у Москві свекрухи».

«Живи як знаєш серед люду чужого».

Клопочеться про власний імідж.

Розмірковує над долею байстря.

Хвилюється з приводу того, хто її поховає.

Співчуває їй.

Тричі перехрестилася.

Поцілувала батьків.

Набрала землі під вишнею.

Попрощалася з дружками.

Біля старої верби.

У чумаків.

У жебраків.

У лісника.

Катерину.

Сироту Івана.

Старця.

Наймита у пана.

Потрапив у родину до свого батька.

Служив козачком у пана.

Був поводирем сліпого кобзаря.

Став жебраком