Т.Г.Шевченко. Поема "Кавказ"

колонізаторські війни Росії у 50-их роках XIX ст.

загарбницька війна царської Росії на Кавказі в 1840 - 1845 роках;

народно-визвольне повстання на Кавказі;

війни Росії у90 роках XIX ст.

Шафарикові

Якову де-Бальмену

Айрі Олдріджу

А. Жуковському

російський священик, що брав участь у війні

друг Шевченка, що загинув у війні на Кавказі;

керівник повстанців-горців

поет-декабрист

символізує незламність і безсмертя поневолюваних народів Кавказу;

символізує відданість справі народу, самопожертву.

нагадує, що саме на Кавказі Зевс покарав Прометея;

символізує героя

російської церкви;

несправедливості;

російського царату;

жорстокості.

Засудження загарбницької політики царського уряду.

Захоплення історією, міфологією народів Кавказу.

Уславлення мужності горців, краси кавказької природи.

Засудження агресії горців.

 „Трьох літ”.

Останніх років.

„У казематі”.

Ранньої.

Надто високі.

Засіяні горем.

Дуже старі.

Дивують своєю красою.

До справедливості.

Долі людської.

Свідомості кавказців.

Совісті гнобителів.

Духовно збагачуватиме.

Захистить і заспокоїть.

Звільнить від поневолення.

Шануватиме і прославлятиме у своїх молитвах.

Бога Святого.

Тогочасну історичну епоху.

Батьків загиблих.

Гори Кавказу.

Закута в кайдани.

Кров’ю полита.

П’яна.

Химерна і підступна.