Т. Г. Шевченко поеми "Сон" ("У всякого своя доля..."), "Кавказ", "І мертвим, і живим..."

Україна-Сибір-Петербург

Сибір-Петербург-Україна

Київ-Петербург-Сибір

зів’ялою квіткою;

пораненим птахом.

засушеним опеньком;

крикливою пташкою

закута в кайдани

кров′ю полита

п′яна спить

химерна і підступна

мудрість людська

ріка зі сльозами і кров′ю муштрованих

хмара за горами

сердешна воля

Григорію Квітці-Основ′яненку

Івану Котляревському

Якову де Бальмену

твір не має присвяти

оспівування могутності російської армії

осуду загарбницької політики Російської імперії

зображення страждань нещасних

захоплення політикою Російської імперії

Сова

Сокіл

Голуб

Орел

Петро І

цар Микола

цариця

голод

сльози

хвороба

розчарування

«По закону апостола / Ви любите брата»; 

«За вас правда, за вас слава / І воля святая»;

«От молдованина до фінна / На всіх язиках все мовчить...»

«Не вмирає душа наша, / Не вмирає воля».

Трагікомедія

Сатирична поема

Комедія

Елегія

2

3

5

6

засудження загарбницької політики царського уряду

уславлення мужності горців, краси кавказької природи

захоплення історією, міфологією народів Кавказу

утвердження того, що становище кріпаків можна змінити революційним шляхом

Засудження відношення царів до селян

Самодержавство, кріпосництво, аморальність земляків - перевертнів

Засудження відношення царів до старчат

Вступ і три картини

Пролог і три картини

Епілог і три катртини

надто високі

засіяні горем

дуже старі

дивують своєю красою

Прометея та орла

чуреку і саклі

правди і волі

храму і каплиці

Просвітились! Та ще й хочем других просвітити!

Борітеся - поборете!

Усі ми в золоті і голі

Дери та дай, і просто в рай!

ранньої

"трьох літ"

останніх років

"У казематі"

був членом Кирило-Мефодіївського товариства

з дитинства залишився сиротою

гарно малював

писав вірші

гори Кавказу

Бога святого

загиблих батьків

історичну епоху

«По закону апостола / Ви любите брата»; 

«За вас правда, за вас слава / І воля святая»;

«От молдованина до фінна / На всіх язиках все мовчить...»

«Не вмирає душа наша, / Не вмирає воля».

ліричний вірш

соціально-побутова поема

поема-послання

сатирична поема

історична поема

поема-послання

лірична пісня

до покріпаченого народу

до української інтелігенції

до царя та урядовців

погрожує кривдникам страшним судом

не сподівається на зміни

висловлює надію на відродження України

сподівається,що пани одумаються.

уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу

заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності і честі

осуд аморальності пана-спокусника,легковажності дівчини,співчуття до матері-покритки та її дитини

осуд і викриття російського самодержавства,звеличення борців за волю з кривавою деспотією,пристрасне заперечення гноблення народів

гіпербола

персоніфікація

метонімія

епітет

А до Я

від слова до слова 

від початку до кінця

від батька до сина.

багато сплять

багато їдять

байдужі до бідних

правдою торгують.

вдовою

 руїною

сиротою

раєм

Дніпро

Сибір

рай

влада

освіченими

шанованими

мудрими

багатими.

зневажають мову

зневажають традиції народу

зневажають владу

 зневажають історію краю.

Зображення російського тоталітарного імперського режиму, картин реального життя народу в умовах самодержавної Росії

Показ широкої панорами царської Росії

Засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності

діалогу

монологу

полілогу

послання

українській еліті ("І мертвим, і живим...")

колонізатору ("Кавказ")

"землячку" ("Сон")

титарю ("Гайдамаки")

 "Катерина"

 "Сон"

"Наймичка"

 "Кавказ"

 "І мертвим, і живим"

до першого періоду творчості

до періоду "трьох літ"

до періоду заслання

до останнього періоду творчості

Море перед бурею.

Садок вишневий.

Тихий рай.