Т.Шевченко. І мертвим, і живим, і ненарожденним...

Кто дастъ главе моей воду, И очесемъ моимъ источникъ слезъ, И плачуся и день и нощь о побиенныхъ...

Иеремии. Глава 9, стих 1.

Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его.

Иоанна глава 14, стих 17

Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

Соборное послание Иоанна. Глава 4, с. 20

ліричний вірш

соціально - побутова поема

поема-послання

сонет

козаків;

 селян; 

 молоді;

 інтелегенції.

осуд і викриття російського самодержавства, звеличення борців за волю з кривавою деспотією;

звернення до тогочасної української еліти, яка має дбати про свій народ, його історію, культуру та державність;

уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу; 

пристрасне заперечення гноблення народу.

писати художні твори про минувшину;

вирушити за кордон на пошук щасливої долі;

чужому навчатися і свого не цуратися;

поважати один одного.    

Квітучим раєм;

Великою руїною;

Пограбованою й приниженою;

Дівчиною-красунею.

Не читають книг.

Багато п’ють, їдять і сплять.    

Байдужі до долі дітей-сиріт. 

Правдою торгують і Господа зневажають.

належним чином освіченими;

багатими;

 шанованими людьми серед інших народів;

мудрими.

заплутаною й чітко не обґрунтованою;

домислом і упередженням кожного;

поемою вільного народу;

мудрістю народу.

Дніпро й Україну;

Братерство братнє;

Образ Божий;

Велику руїну.

не складають віршів і пісень українською;

говорять суржиком;

намагаються залишити Україну і виїхати за кордон;  

не знають рідної мови.

...Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море...

Умийтеся!

Образ Божий

Багном не скверніте.

Не дуріте дітей ваших...

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра...

...Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава!

 від батька до сина;

від А до Я;

 від слова до слова;  

 від початку до кінця.

осуд національної байдужості;

осуд комплексу меншовартості;

викриття лакейського схиляння перед чужоземним;

критичний перегляд національної історії з метою уникнути помилок державотворення у майбутньому.

козаків;

минулі покоління українців;

простий народ;

українських поміщиків-кріпосників.

Учитесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь;

інтелігенція України повинна бути разом із народом, просвітити його, написати українську історію і зберегти культуру;

правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним.

натяк на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ;

порушення проблеми лицемірства і фальшивого патріотизму, що ведуть до зради, утрати своєї національної свідомості.

осуд національної байдужості.

погрожує кривдникам страшним судом;

плаче над остаточно втраченою волею України;

висловлює надію на відродження України;

не сподівається на зміни.