Т. Шевченко. Поема-послання" І мертвим, і живим"

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра

...Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море...

...Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава!

Умийтеся!

Образ Божий

Багном не скверніте.

Не дуріте дітей ваших...

"Кавказ"

"Сон"

"І мертвим, і живим, і ненародженим..."

"Заповіт"

української еліти

знедолених кріпаків

до царя і вельмож

до міщан

осуд загарбницької політики

застереження довірливим дівчатам

уславлення сили материнської любові

заклик до об′єднання заради покращення долі народу

"Сон" ("У всякого своя доля...")

"Кавказ"

"До Основ'яненка"

"І мертвим, і живим, і ненародженим..."

Обов'язок інтелігенції перед народом;

відносини між різними верствами суспільства;

батьки і діти

єдність нації

потреба вчитися, розвиватися, ставати мудрішими

боротьба за булаву

потреба пам'ятати важливі сторінки історії свого народу

вічна проблема кохання

уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам'яті народу

заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності та честі

осуд аморальності пана-спокусника, легковажності дівчини, співчуття до матері-покритки та її дитини

пристрасне заперечення гноблення народів

"Кавказ"

"Заповіт"

"Сон ("У всякого своя доля...")"

"І мертвим, і живим, і ненародженим..."

антитезу

антоніми

епітети

метафору

звинувачення

пророцтво

пересторогу

занепокоєння