Тарас Шевченко. "Сон"

Після викупу Шевченка з кріпацтва у 1838 році

Після подорожі до України в 1844 році

Під час заслання в 1847 році

Перед подорожжю до України в 1843 році

нагадати, що треба жити за законами християнської моралі

зауважити, що правда завжди перемагає

показати суспільству його ж істинну суть у найгірших проявах, щоб воно отямилося і очищалося

підказати, де шукати істину

Гротеск, контраст, умовність

Гіперболу, антитезу, умовність

Гротеск, сатиру, контраст

Символічність, обрамлення, умовність

зображення істинної загарбницької антинародної політики російського самодержавства і прогнилої імперської моралі

розповідь про долю України та українців у період російського самодержавства

переказ дивного сну про подорожі ліричного героя

зображення позитивних і негативних явищ суспільства ХІХ століття

неймовірні страждання трудящих і «райське життя» панів

свавілля та моральне виродження панівних класів

хабарництво чиновників

шляхи боротьби з російським імперіалізмом

пробудження національної свідомості трудящих

Пролог

Пробудження ліричного героя

Перебування ліричного героя в Петербурзі

Кожна

до Петербурга

у Сибір

у небо

у степи України

з зображенням Сибіру

з картинами життя простих людей

з життям у Петербурзі

з картиною відвідування балу в царя

про царські укази та заборони

про Росію та Польщу

про Петра Першого та Катерину ІІ

про царя Миколу та Катерину ІІ

декабрист

Ісус Христос

революціонер

сам Шевченко

символічний образ правди й волі

весь український народ

"пірамідою зла"

"темною печерою"

"святом підлабузників"

«генеральним мордобитієм»

самого ліричного героя

сову

царя й царицю

каторжника

земляки Шевченка, які прагнули розділити з ним його славу

українці, які не мали почуття патріотизму

каторжників у Сибіру родом з України

українських "перевертнів", які плазували й вислужувалися перед російськими вельможами

як величну культурну пам'ятку

як гнівну пародію

як шедевр мистецтва

як символ російської імперської величі

для пом'якшення критики самодержавного ладу

нищівно висміяти злочинність царського правління імперією 

для створення комізму ситуацій

для загострення народного гніву

цар, що володіє великою силою та владою, в результаті збоченого способу життя та незадоволеності власним життям перетворюється на тварину, яка не здатна забезпечити себе і перебуває в стані залежності. 

цар, який здається великим і грізним, насправді не такий: він не хижий, а добрий

ця алегорія символізує те, як надмірне прагнення до влади та багатства може призвести до втрати гідності та перетворення на безпомічну істоту.

ця сцена показує, що цар без підданих і армії слабкий, як кошеня

такий прийом досягає комічного ефекту для сміху: не треба перебільшувати велич і силу царя

ні, навпаки, співчуває, захищає

ні, жало його сатири в поемі спрямовано саме проти народних кривдників

так, за те, що український народ мовчазний і терплячий: "може, так і треба?", а також за низьку національну самосвідомість

ні, український народ показано як свідомий, вільнолюбивий, який має активну громадську позицію