Царицю поет у творі називає..
Зів’ялою квіткою.
Опалим листям.
Засушеним опеньком.
Пораненим птахом.

Царицю поет у творі називає..
Зів’ялою квіткою.
Опалим листям.
Засушеним опеньком.
Пораненим птахом.
„Щедра та розкішна” людина...
Храми мурує.
Богобоязлива.
Намагається „неситим оком за край світа зазирати”.
Не реагує на будь-яке лихо.
„Царят і старчат” поет називає...
Адамовими дітьми.
Тихими і тверезими.
Байдужими до власної долі.
Загарбниками і поневолювачами рідного краю.
Хижина ліричного героя, що з’явився напідпитку додому, нагадувала...
Садок вишневий.
Море перед бурею.
Достиглу ниву.
Тихий рай.
Як характеризується сон п’яного з бенкету?
Віщим.
Дивним.
Казковим.
Миттєвим.
Птах, який супроводжував політ героя у сні.
Сокіл.
Орел.
Сова.
Жайворонок.
Вирушаючи у підхмарну подорож, герой залишає край...
Неприязний.
Богом забутий.
Сліз і страждання.
Де землі родючії й сади квітучії.
Твір Т. Шевченка, про героїню якого згадує він у „Сні”, зазначаючи: „То покритка, попідтинню / з байстрям шкандибає, / батько й мати одцурались, / й чужі не приймають”.
„Тополя”.
„Лілея”.
„Катерина”.
„Причинна”.
З якою метою оповідач звертається до Бога? Щоб він:
Побачив, що відбувається на землі.
Покарав винних у соціальній несправедливості.
Поспівчував горю покритки.
Щораз ощасливлював бідних людей.
Для чого ліричний герой здійснював мандри по небу? Щоб:
Дослідити життя в підхмар’ї.
Відчути радість і насолоду від цього.
Віднайти на краю світу рай.
Поспілкуватися з Богом.
Пролітаючи над містом, сновидець міг спостерігати...
За театральним дійством.
Спорудженням храмів.
Муштрою солдат.
Катуванням злочинця.
Закінчіть фразу відповідно до змісту твору: „ У всякого не тільки своя доля, а й ...”
Погляд на довкілля.
Індивідуальні здібності.
Життєвий шлях.
Нахили і здібності.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест