Т. Шевченко " Причинна"

" Реве та стогне Дніпр широкий..."

" Садок вишневий коло хати"

" Зоре моя вечірняя, зійди над горою..."

" Тече вода з-під явора..."

через зраду коханого

через тяжку хворобу

через заборону батьків виходити заміж

через ворожіння старої ворожки

до сільської церкви

на кладовище

до берега Дніпра під дуб

у глибокий ліс

домовики

відьми

мавки

русалки

вилікували її божевілля

залоскотали її

затягнули на дно річки

перетворили на тополю

пастухи

її мати

подруги- селянки

козак, що повернувся з походу

він постригся в ченці

він помер від старості, сумуючи за нею

він поїхав назад на війну

він наклав на себе руки

на сільському цвинтарі

в одній могилі під церквою

при дорозі біля дуба

їхні тіла забрала річка

березу та клен

явір та калину

тополю та ялину

дуб та вербу

поема

оповідання

балада

ліричний вірш

він щебече на калині, нагадуючи про кохання

він попереджає про небезпеку

він відганяє русалок

він оплакує загиблих

засудження ворожіння та забобонів

перемога кохання над смертю та нездоланна сила почуттів

опис краси української ночі

заклик до козаків не залишати своїх дівчат