Наприкінці XVIII ст. до складу Австрійської імперії входили лише Галичина та Буковина.
Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 р. до Австрійської імперії відійшла Галичина.
Австрійська імператриця Марія-Терезія та її син Йосиф II проводили реформи, спрямовані на централізацію та модернізацію імперії.
Внаслідок аграрних реформ, проведених австрійською владою, було повністю скасовано панщину наприкінці XVIII ст.
Реформи Йосифа II сприяли підвищенню освітнього рівня українського духовенства та його впливу.
У першій половині XIX ст. Галичина була одним із найбільш промислово розвинених регіонів Австрійської імперії.
«Руська Трійця» – це літературний гурток, який діяв у Львові наприкінці XVIII ст.
Головною метою діяльності «Руської Трійці» було поширення ідей Просвітництва серед польської шляхти.
Виданням альманаху «Русалка Дністровая» у 1837 р. займалася «Руська Трійця».
«Русалка Дністровая» була видана у Львові без жодних перешкод з боку австрійської цензури.
На початку XIX ст. греко-католицьке духовенство Австрійської імперії відігравало значну роль у збереженні та розвитку української культури.
У період «Весни народів» (1848–1849 рр.) українці вперше висунули політичні вимоги, зокрема, поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську).
Під час «Весни народів» була створена перша українська політична організація – Головна Руська Рада.
У ході революції 1848–1849 рр. імператор Франц Йосиф I скасував панщину у Галичині та Буковині.
На Закарпатті у першій половині XIX ст. помітним діячем українського відродження був Олександр Духнович.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома