Тарас Шевченко, Богдан Лепкий, Галина Кирпа. Роди літератури. Римування.

З якого твору уривок:

Приніс її і посадив

За фортом, в полі, на пустині,

Здалека воду приносив

І пильно підливав щоднини.

З якого твору уривок:

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

З якого твору уривок:

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

З якого твору уривок:

Мова моя - БУЛА! БУДЕ! А нині

я терни в стежках визбирую,

щоб їй бул легше ходить.

До якого роду літератури належить поданий уривок:

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою.

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

До якого роду літератури належить поданий уривок:

Ну так, починаємо! Коли ми дійдемо до кінця цієї історії,— ми знатимемо більше, ніж зараз.

Так ось, жив один лютий чорт. Він був дуже лютий, він був сам сатана! Якось він був у дуже хорошому настрої, тому що зробив собі дивне дзеркало. Це дзеркало мало незвичайну властивість — все хороше і прекрасне зменшувалося в ньому до неможливого, а все негідне і погане виступало чіткіше і здавалося ще гіршим

До якого роду літератури належить поданий уривок:

Т е р п и л и х а. Ти оп'ять чогось сумуєш, Наталко! Оп'ять щось тобі на думку спало?..

Н а т а л к а. Мені з думки не йде наше безталання.

Т е р п и л и х а. Що ж робить? Три роки уже, як ми по убожеству своєму продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити; покойний твій батько довів нас до сього.

Н а т а л к а. І, мамо!.. Так йому на роду написано, щоб жити багатим до старості, а умерти бідним; він не виноват.

Вкажіть, який це тип римування:

Мов жалується, що весна.

Сади цвітуть на Україні,

Вона ж сумує тут одна

Посеред дикої пустині.

Вкажіть, який це тип римування:

Це ж нею дихав і сміявся світ, 

Це ж їй молились зграї лебедині. 

Їй, що вродилась у прибрежній піні 

І що міцніша за міцний граніт

Який тип римування в цьому уривку:

Тихий сон на горах ходить,

За рученьку щастя водить.

І шумлять ліси вже тихше,

Сон мені квітки колише.