Тарас Шевченко "Катерина"

усім дівчатам

своїм сестрам

В. Жуковському

Карлу Брюллову

повернутися і жити з Катериною

повернутися, тоді Катерина буде собі московкою

приїхати через рік

забрати її до Києва

Не з'являтись більше на її очі.

Слухати батька і йти з дому.

Спокійно жити серед чужого люду.

Шукати свекруху у Москві.

Він потрапив у родину до свого батька.

Він  став водити сліпого кобзаря.

Він служив козачком у пана.

Він повернувся до бабусі і дідуся.

Розмірковує над долею байстрюка.

Співчуває їй.

Хвилюється з приводу того, хто її поховає.

біля старої верби

у кобзаря

у чумаків

у лісника

описом природи

застереженням автора, зверненим до дівчат

роздумами про долю України

описом зовнішності героїні

засудженням моральної розбещеності панів-кріпосників

офіцер Іван

батько

мати

карбівничий

кобзар

зажила щасливо з паном-офіцером

пішла шукати свого милого в Московщину

повернулася до батьківського дому

переїхала жити до міста

стала московкою і пішла разом з військом

Пішла у найми

Замерзла в полі

Втопилася

Кинулася зі скелі

знову відцурався його

впізнав і прийняв у свою сім'ю

визнав, але не хотів допомогти

поговоривши, вирішив, що це не його син

не зможуть прогодувати її з дитиною

підкоряються тогочасним моральним законам

не люблять дочки

так наказала сільська рада

взимку

влітку

ранньої весни

пізньої осені

на початку осені