Тарас Шевченко "Катерина", "Наймичка"

Своїм сестрам.

Усім дівчатам

В. Жуковському.

Якову де Бальмену.

На цьому наполягали батьки дівчини.

Люди почали дорікати козаку, дізнавшись про можливу неславу дівчини.

Москаль вирушив у похід до Туреччини.

Вона йому набридла.

У неповторності власної краси.

Можливості гарно співати і танцювати.

Вихованні своєї дитини.

Обізнаності народних прикмет.

„Виховуй свою дитину як знаєш”.

„Іди шукай у Москві свекрухи”.

„Не з’являйся більше на мої очі”.

„Живи як знаєш серед люду чужого”.

Біля старої верби.

У чумаків.

У жебраків.

У лісника.

А Катерину.

Сироту Івана

Старця

Наймита у пана

До широкого степу.

Бога.

Туману.

Батьків.

Були бідними.

Повсякчас втрачали здоров’я.

Вимушені працювати на пана

Не мали дітей.

вона була їх родичкою

Вже нездужали.

Вона дуже сльозно просила.

Їм важко було працювати на городі.

А Ковальство.

Чумакування.

Мисливство.

Гончарство.

Знаходилася поруч зі своєю дитиною.

Мала можливість заробити на хліб.

Підкинула власну дитину чужим людям.

Батьки дозволили їй повернутися додому.

Обробляла городину.

Співала і танцювала.

Жебракувала у Городищі.

Пішла на прощу до Києва.

Зізналася Маркові, що вона його мати.

Залишила хату сина і вирушила у мандри.

Вирішила присвятити останні роки життя службі Богові.

Втопилася з горя у річці.