Тарас Шевченко. Поема "Катерина"

Своїм сестрам

Усім дівчатам

В. Жуковському

Якову де Бальмену

Не цуралися будь-якої роботи по господарству

Не ігнорували народних звичаїв та обрядів

Не лінилися здобувати освіту

Не кохалися з москалями

На цьому наполягали батьки дівчини

Люди почали дорікати козаку, дізнавшись про можливу неславу дівчини

Москаль вирушив у похід до Туреччини

Вона йому набридла

Весільну.

Галю.

Жниварську.

Гриця.

У неповторності власної краси.

Можливості гарно співати і танцювати.

Вихованні своєї дитини.

Обізнаності народних прикмет.

Через відсутність чоловіка у дочки

Її хворобу.

Неврожай.

Непорозуміння із сусідами

„Виховуй свою дитину як знаєш”

„Іди шукай у Москві свекрухи”

„Не з’являйся більше на мої очі”

„Живи як знаєш серед люду чужого”

Розмірковує над долею байстря

Клопочеться про власний імідж

Хвилюється з приводу того, хто її поховає

Співчуває їй

Тричі перехрестилася.

Поцілувала батьків

Набрала землі під вишнею.

Попрощалася з дружками

Біля старої верби

У чумаків

У жебраків

У лісника

Катерину

Сироту Івана

Старця

Наймита у пана.

Потрапив у родину до свого батька.

Служив козачком у пана.

Був поводирем сліпого кобзаря.

Став жебраком.