Тарас шевченко .Послання "І мертвим, і живим , і ненародженним землякам моїм "

Байдужі до долі дітей-сиріт.

Вони багато їдять і сплять.

Правдою торгують і Бога зневажають.

Не читають класичної літератури.

Великою руїною.

Дівчиною-красунею.

Пограбованою і приниженою.

Квітучим раєм.

Не цікавиться історичним минулим рідного краю.

Зневажає мову.

Відцурався від народних традицій.

Намагається виїхати за кордон.

Із тихим раєм.

Дівочою красою.

Кутком світла і тепла.

Дивовижною планетою.

У рідній країні

Неподалік від місця, де ти народився.

На небі.

У чужому краю.

Поважати один одного.

Вирушити за кордон на пошук щасливої долі.

Чужому навчатися і свого не цуратися.

Писати художні твори про минувшину.

Мудрими

Належним чином освіченими.

Не цуралися здобутками пращурів.

Шанованими людьми серед інших народів.

Поемою вільного народу.

Заплутаною і чітко не обґрунтованою.

Недоопрацьованою суспільством.

Домислом і упередженням кожного.

Намагається залишити Україну і виїхати за кордон.

Не складало віршів і пісень українською.

Говорить суржиком.

Не вивчає рідної мови.

поема-послання

бурлескно – травестійна поема

соціально - побутова поема

ліричний вірш

 мотив твору

ідея твору

особливості твору

особливості твору

Обніміте ж, брати мої, найменшого брата..."

" Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь..."

" Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...

" ..вставайте, кайдани порвіте.."