Тарас Шевченко "Сон (У всякого своя доля...)"

козак - символ української держави

кобзар - символ доброчесності

вітер - символ свободи

сова - фольклорний символ

глибше показати психологію оповідача

створити відчуття нереальності подій

увести в сюжет сову - символ мудрості

мотивувати психологію вчинків персонажа

українськими землями

Запорозькою Січчю

Османською імперією

Петербургом

Сибіром

незаміжня дівчина з позашлюбною дитиною йде під парканом

голодна мати проводжає сина в солдати

знедолена вдова платить подушний податок за мертвого чоловіка

представник влади знімає з бідняка останній одяг

козаків, на чиїх кістках стоїть Петербург

колишніх односельців, які перебралися в столицю імперії

перших борців за свободу - декабристів

воїнів, загиблих у російсько-турецькій війні

поема

комедія

трагедія

послання

"той мурує", "той руйнує"

Миколу І та Олександру Федорівну

Петра І та Катерину ІІ

каліку в латаній свитині та покритку попід тином

українця-малороса, який забув рідну мову та прислуговує царю

нащадка українських козаків, які будували Петербург

наказного гетьмана Павла Полуботка, якого закатував Петро І

українського інтелігента, який прагне стати частиною "загальноімперської" культури

епіграф

3 частини

передмова

авторська післямова

вступ

погляд на довкілля.

нахили і здібності.

 індивідуальні здібності.

життєвий шлях.

зів’ялою квіткою.

опалим листям.

засушеним опеньком.

пораненим птахом.