Тарас Шевченко. Тема жіночої долі

оповідання

соціально-побутова поема

філософська поема

  романтична поема

Якову де Бальмену

В. Жуковському 

сестрі Катерині

Оксані Коваленко

Експозиція

 Зав'язка

Розвиток подій

Розв'язка

ліричні відступи

описи зовнішності

діалогічні вставки

пейзажі

дав йому золотий карбованець

взяв за служку

одвернувся

прогнав геть

бідна сирота, яку покинув коханий

селянська донька, яку покинув москаль

наймичка, яку вигнав пан після того, як вона народила від нього сина

донька багатих батьків, яка пішла з дому після народження позашлюбної дитини

підкинула його багатому бездітному подружжю

віддала на виховання до монастиря

важко трудилася, щоб дати синові гарну освіту

вийшла заміж за багатого селянина, який ставився до її сина, як до рідного

зненавидів Ганну, дізнавшись правду

ставився до Ганни, як до рідної матері

одружився й почав чумакувати

одружився з панською донькою

пішов у москалі

вільної селянки та кріпачки

вільної селянки,що щаслива у шлюбі,та зневаженої покритки

селянки і панни

матері, син якої турбується про її старість, і матері, яку зневажає син

Перед самим перелазом

Дитина сповита —

Та й не туго й новенькою

Свитиною вкрита.

Прийшла молодиця

На той хутір благодатний

У найми проситься.

Через тиждень молодиці

Коровай місили

На хуторі. 

Я каралась

Весь вік в чужій хаті…

Прости мене, мій синочку!

Я… я твоя мати...

розлука Катерини з коханим

вагітність дівчини

сцена вигнання Катерини з дому

поневіряння по світу

дівчини-покритки

російського офіцера

хлопчика-безбатченка

Катерини ІІ

Ганна зізнається Маркові, що вона його мати й помирає

Наймичка йде в черниці

Ганна залишає хату сина, щоб не заважати молодому подружжю

Наймичка накладає на себе руки

Її не запросили, тому що вона наймичка

Вона захворіла

Пішла на прощу до Києва

Змушена була виконувати роботу по господарству

Цього не хотіли батьки нареченої

підкинула свою дитину заможному подружжю

батьки дозволили їй повернутися додому

зустріла свого коханого і той визнав сина

мала можливість бути біля свого сина

ходила на прощу до Києва

епічні

ліричні

ліро-епічні

драматичні

Катерина

Настя

Марія

Ганна

Оксана

захоплюється долею українок

ганьбить дівчат за їхню поведінку

застерігає від необдуманих вчинків

співчуває важкій долі дівчат та жінок

обидві покритки

їхні сини стали поводирями сліпих кобзарів

обидві живуть на чужині

обидві вигнані батьками з дому

Експозицією

Зав’язкою

Кульмінацією

Розвитком дії

5 років

10 років

з юності до смерті Ганни

з народження до старості Марка

про матір

про дитину

про долю

про вдову

гіпербола

метафора

уособлення

порівняння

святу шапочку

святу сорочку

святий образ

святу книгу

Виїзду українців за кордон

Боротьби проти самодержавного ладу.

Утримання військових цивільним населенням

Соціальної нерівноісті й трагічної долі селянки в тогочасному суспільстві

Є гармонія людини і природи

Сите життя

Мати зі своїм дитяточком малим

Добрий заробіток

У шалаші на узбережжі річки

У полі, де була висока трава

У землянці під великим дубом

У чабанів

Як врятувати її від невиліковних хвороб

Де з ним оселитися

Надати їй належну освіту

Щоб вона служила Богові й народу

Із давньогрецькою статуєю.

Квітучим гаєм

Зорею

Златом-сріблом

Чарівну зірку

Огненну метлу

Смарагдове сяяння

Золоте проміння.

" І веселенький / З своїми дітками пішов / В Єрусалим на слово нове, / Поніс лукавим правди слово!"

"Все упованіє моє / На Тебе, мій пресвітлий раю,/ На милосердіє Твоє, / Все упованіє моє / На Тебе, Мати, возлагаю

"Як в світі жить, людей любить, / За правду стать! За правду згинуть! / Без правди горе!"

"А ти... / Мов золото в тому горнилі, / В людській душі возобновилась, / В душі невольничій, малій, / В душі скор­бящей і убогій".

На світ народила

Не звберегла від лиха

Не навчила читати і писати

Віддала в солдати