Тема 11. Українські землі в другій половині XVIII ст.

остаточна ліквідація посади гетьмана

Коліївщина

остаточна ліквідація Запорозької Січі

ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії

закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України

підкорення Російською імперією Кримського ханства

остаточна ліквідація посади гетьмана

Коліївщина

остаточна ліквідація Запорозької Січі

ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії

закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України

підкорення Російською імперією Кримського ханства

остаточна ліквідація посади гетьмана

Коліївщина

остаточна ліквідація Запорозької Січі

ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії

закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України

підкорення Російською імперією Кримського ханства

остаточна ліквідація посади гетьмана

Коліївщина

остаточна ліквідація Запорозької Січі

ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії

закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України

підкорення Російською імперією Кримського ханства

остаточна ліквідація посади гетьмана

Коліївщина

остаточна ліквідація Запорозької Січі

ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії

закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, підкорення Російською імперією Кримського ханства

Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини

Останній кошовий отаман Запорізької Січі, засланий за наказом Катерини ІІ у Соловецький монастир, де просидів в одиночній камері 25 років

Ватажок руху карпатських опришків

Керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

Сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини

Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини

Останній кошовий отаман Запорізької Січі, засланий за наказом Катерини ІІ у Соловецький монастир, де просидів в одиночній камері 25 років

Ватажок руху карпатських опришків

Керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

Сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини

Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини

Останній кошовий отаман Запорізької Січі, засланий за наказом Катерини ІІ у Соловецький монастир, де просидів в одиночній камері 25 років

Ватажок руху карпатських опришків

Керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

Сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини

Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини

Останній кошовий отаман Запорізької Січі, засланий за наказом Катерини ІІ у Соловецький монастир, де просидів в одиночній камері 25 років

Ватажок руху карпатських опришків

Керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

Сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини

Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини

Останній кошовий отаман Запорізької Січі, засланий за наказом Катерини ІІ у Соловецький монастир, де просидів в одиночній камері 25 років

Ватажок руху карпатських опришків

Керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

Сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини

Український композитор, диригент, співак, скрипаль. Навчався в Києво-Могилянській академії, де був співаком-солістом, пізніше – диригентом хору. Звідти його силою примусили їхати до Москви, однак через три роки музикант повернувся в Україну.

Архітектор, представник українського бароко, побудував надбрамну церкву Кирилівського монастиря, Покровську церкву в Києві.

Просвітитель, філософ, поет, автор збірок «Сад божественних пісень», «Байки харківські», викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах, мандрував Україною, проповідуючи свої філософські погляди

Український композитор, диригент, співак, скрипаль. Навчався в Києво-Могилянській академії, де був співаком-солістом, пізніше – диригентом хору. Звідти його силою примусили їхати до Москви, однак через три роки музикант повернувся в Україну.

Архітектор, представник українського бароко, побудував надбрамну церкву Кирилівського монастиря, Покровську церкву в Києві.

Просвітитель, філософ, поет, автор збірок «Сад божественних пісень», «Байки харківські», викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах, мандрував Україною, проповідуючи свої філософські погляди

Український композитор, диригент, співак, скрипаль. Навчався в Києво-Могилянській академії, де був співаком-солістом, пізніше – диригентом хору. Звідти його силою примусили їхати до Москви, однак через три роки музикант повернувся в Україну.

Архітектор, представник українського бароко, побудував надбрамну церкву Кирилівського монастиря, Покровську церкву в Києві.

Просвітитель, філософ, поет, автор збірок «Сад божественних пісень», «Байки харківські», викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах, мандрував Україною, проповідуючи свої філософські погляди

остання із Запорозьких Січей, що існувала 1734—1775 рр. на українських землях на берегах р. Підпільної

адміністративно-територіальна та військова одиниця Запорозької Січі (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.) на чолі з полковником

велике господарство (хутір), у якому козаки займалися землеробством, скотарством, промислами, ремеслами, торгівлею

територіально-військова організація колишніх запорозьких козаків, що існувала 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі р. Дунаю

національно-визвольне гайдамацьке повстання 1768 р. проти польського гніту на Правобережній Україні

учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI ст. — 1-й половині XIX століття

(від тур. hajdamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої

остання із Запорозьких Січей, що існувала 1734—1775 рр. на українських землях на берегах р. Підпільної

адміністративно-територіальна та військова одиниця Запорозької Січі (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.) на чолі з полковником

велике господарство (хутір), у якому козаки займалися землеробством, скотарством, промислами, ремеслами, торгівлею

територіально-військова організація колишніх запорозьких козаків, що існувала 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі р. Дунаю

національно-визвольне гайдамацьке повстання 1768 р. проти польського гніту на Правобережній Україні

учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI ст. — 1-й половині XIX століття

(від тур. hajdamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої

остання із Запорозьких Січей, що існувала 1734—1775 рр. на українських землях на берегах р. Підпільної

адміністративно-територіальна та військова одиниця Запорозької Січі (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.) на чолі з полковником

велике господарство (хутір), у якому козаки займалися землеробством, скотарством, промислами, ремеслами, торгівлею

територіально-військова організація колишніх запорозьких козаків, що існувала 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі р. Дунаю

національно-визвольне гайдамацьке повстання 1768 р. проти польського гніту на Правобережній Україні

учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI ст. — 1-й половині XIX століття

(від тур. hajdamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої

остання із Запорозьких Січей, що існувала 1734—1775 рр. на українських землях на берегах р. Підпільної

адміністративно-територіальна та військова одиниця Запорозької Січі (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.) на чолі з полковником

велике господарство (хутір), у якому козаки займалися землеробством, скотарством, промислами, ремеслами, торгівлею

територіально-військова організація колишніх запорозьких козаків, що існувала 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі р. Дунаю

національно-визвольне гайдамацьке повстання 1768 р. проти польського гніту на Правобережній Україні

учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI ст. — 1-й половині XIX століття

(від тур. hajdamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої

остання із Запорозьких Січей, що існувала 1734—1775 рр. на українських землях на берегах р. Підпільної

адміністративно-територіальна та військова одиниця Запорозької Січі (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.) на чолі з полковником

велике господарство (хутір), у якому козаки займалися землеробством, скотарством, промислами, ремеслами, торгівлею

територіально-військова організація колишніх запорозьких козаків, що існувала 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі р. Дунаю

національно-визвольне гайдамацьке повстання 1768 р. проти польського гніту на Правобережній Україні

учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI ст. — 1-й половині XIX століття

(від тур. hajdamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої

остання із Запорозьких Січей, що існувала 1734—1775 рр. на українських землях на берегах р. Підпільної

адміністративно-територіальна та військова одиниця Запорозької Січі (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.) на чолі з полковником

велике господарство (хутір), у якому козаки займалися землеробством, скотарством, промислами, ремеслами, торгівлею

територіально-військова організація колишніх запорозьких козаків, що існувала 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі р. Дунаю

національно-визвольне гайдамацьке повстання 1768 р. проти польського гніту на Правобережній Україні

учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI ст. — 1-й половині XIX століття

(від тур. hajdamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої

остання із Запорозьких Січей, що існувала 1734—1775 рр. на українських землях на берегах р. Підпільної

адміністративно-територіальна та військова одиниця Запорозької Січі (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.) на чолі з полковником

велике господарство (хутір), у якому козаки займалися землеробством, скотарством, промислами, ремеслами, торгівлею

територіально-військова організація колишніх запорозьких козаків, що існувала 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі р. Дунаю

національно-визвольне гайдамацьке повстання 1768 р. проти польського гніту на Правобережній Україні

учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI ст. — 1-й половині XIX століття

(від тур. hajdamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої

собор святого Юра у м. Львів - 1744—1762 рр.

Андріївська церква у м. Київ - 1747-1757 рр.

ратуша в м. Бучач - 1751 р.

Покровська церква в м. Київ - 1766 р.

Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор Яким Погрібняк) - 1775-1780 рр.

Успенський собор. Почаївської лаври - 1771-1783 рр.

палац Кирила Розумовського в м. Батурин - 1799-1803 рр., сучасний вигляд

собор святого Юра у м. Львів - 1744—1762 рр.

Андріївська церква у м. Київ - 1747-1757 рр.

ратуша в м. Бучач - 1751 р.

Покровська церква в м. Київ - 1766 р.

Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор Яким Погрібняк) - 1775-1780 рр.

Успенський собор. Почаївської лаври - 1771-1783 рр.

палац Кирила Розумовського в м. Батурин - 1799-1803 рр., сучасний вигляд

собор святого Юра у м. Львів - 1744—1762 рр.

Андріївська церква у м. Київ - 1747-1757 рр.

ратуша в м. Бучач - 1751 р.

Покровська церква в м. Київ - 1766 р.

Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор Яким Погрібняк) - 1775-1780 рр.

Успенський собор. Почаївської лаври - 1771-1783 рр.

палац Кирила Розумовського в м. Батурин - 1799-1803 рр., сучасний вигляд

собор святого Юра у м. Львів - 1744—1762 рр.

Андріївська церква у м. Київ - 1747-1757 рр.

ратуша в м. Бучач - 1751 р.

Покровська церква в м. Київ - 1766 р.

Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор Яким Погрібняк) - 1775-1780 рр.

Успенський собор. Почаївської лаври - 1771-1783 рр.

палац Кирила Розумовського в м. Батурин - 1799-1803 рр., сучасний вигляд

собор святого Юра у м. Львів - 1744—1762 рр.

Андріївська церква у м. Київ - 1747-1757 рр.

ратуша в м. Бучач - 1751 р.

Покровська церква в м. Київ - 1766 р.

Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор Яким Погрібняк) - 1775-1780 рр.

Успенський собор. Почаївської лаври - 1771-1783 рр.

палац Кирила Розумовського в м. Батурин - 1799-1803 рр., сучасний вигляд

собор святого Юра у м. Львів - 1744—1762 рр.

Андріївська церква у м. Київ - 1747-1757 рр.

ратуша в м. Бучач - 1751 р.

Покровська церква в м. Київ - 1766 р.

Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор Яким Погрібняк) - 1775-1780 рр.

Успенський собор. Почаївської лаври - 1771-1783 рр.

палац Кирила Розумовського в м. Батурин - 1799-1803 рр., сучасний вигляд

Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор Яким Погрібняк) - 1775-1780 рр.

скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у м. Львів (скульптор Йоганн Пінзель)

Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор Яким Погрібняк) - 1775-1780 рр.

скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у м. Львів (скульптор Йоганн Пінзель)