Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття на початку ХІХ ст. були в складі
Російської імперії.
Німецької імперії.
Османської імперії.
Австрійської імперії.
Уперше політичну вимогу щодо адміністративного поділу Галичини на польську та українську частини висунули представники
Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
Товариства галицьких греко-католицьких священиків.
Русько-української радикальної партії.
Головної руської ради.
У результаті скасування панщини на західноукраїнських землях селяни були змушені
виходити з общин
користуватися сервітутами за плату
переселятися на хутори.
утворювати кооперативні товариства.
Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. називали
«масонами».
«будителями».
«народовцями».
«громадівцями».
Головна руська рада діяла впродовж
1830–1833 рр.
1833–1837 рр.
1848–1851 рр.
1846–1847 рр.
У результаті «Весни народів» селяни західноукраїнських земель
домоглися ліквідації поміщицького землеволодіння.
здобули у власність сервітути.
були об’єднані в громади (общини).
звільнилися від повинностей на користь поміщика.
Який фактор сприяв перетворенню греко-католицького духовенства в рушійну силу українського національного руху?
високий порівняно з іншими верствами українського суспільства рівень освіченості
наявність власної політичної організації для початку боротьби
тісна співпраця з Російською православною церквою і російським визвольним рухом
наявність значних земельних володінь і залежних селян
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«…управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»
В уривку оцінено діяльність
«Руської трійці».
Кирило-Мефодіївського братства.
Головної руської ради.
товариства «Просвіта».
У 1837 р. в місті Буді «Руська трійця» видала альманах
«Історія русів».
«Зоря Галицька».
«Русалка Дністровая».
«Історія України-Руси».
Назвіть імя діяча зображеного на фото
І.Могильницький
І.Вагилевич
Я.Головацький
М.Шашкевич
Вагомим прикладом активної громадсько-політичної діяльності Головної руської ради в 1848-1851 рр. є
видання «Зорі Галицької», відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.
проведення Слов'янського з'їзду в Празі, започаткування «нової ери» в українсько-польських відносинах
створення товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
заснування першого просвітницького товариства греко-католицьких священиків, видання «Русалки Дністрової»
Лук’ян Кобилиця в 40-х роках ХІХ ст. був лідером селянського руху на
Східній Галичині.
Закарпатті.
Буковині
Поділлі.
Яка організація звернулася з відозвою, уривок із якої наведено:
«2. Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...
3. Будемо берегти наші конституційні права, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів покращення його життя конституційним шляхом...»?
«Руська трійця»
Південне товариство декабристів
Головна руська рада
Кирило-Мефодіївське братство
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу”…».
Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він
підбурював селян до повстання.
висловлював москвофільські погляди.
належав до Русько-української радикальної партії.
був членом «Руської трійці».
Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії є
створення "Руської трійці", видання альманаху "Русалка Дністровая"
заснування Руського інституту при Львівському університеті та товариства "Просвіта".
проведення Слов’янського з’їзду в Празі, організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
видання "Зорі Галицької", скликання Собору руських учених у Львові.
У якому році на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина) було остаточно скасовано панщину?
1805 р.
1816 р.
1837 р.
1848 р
Діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» і «Руської трійці» свідчила про
початок національного відродження на західноукраїнських землях.
політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії
розгортання національного руху під релігійними гаслами.
переорієнтацію українського руху на Російську імперію
Яка подія дала поштовх до створення Головної руської ради?
реформи Марії-Терезії та Йосипа II
польське повстання 1830 р.
європейська революція 1848–1849 рр.
повстання під проводом Л. Кобилиці
Члени «Руської трійці» своє головне завдання вбачали в
пропагуванні ідей федерації християнських слов’янських республік.
піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку.
розбудові Австрії як парламентської федеративної республіки.
наданні галицьким українцям права обіймати державні посади
Що з указаного нижче характеризує становище західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.?
1. Посилення впливу німецької мови та культури.
2. Нелояльне ставлення греко-католицького духовенства до імперської влади.
3. Привілейоване положення українського населення в містах.
4. Домінування поляків і німців в органах влади.
5. Зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви.
6. Перебування українських селян і міщан у кріпосній залежності.
2, 3, 6
1, 2, 4
3, 5, 6
1, 4, 5
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Зареєструватись за допомогою Google