Тема 23.

Сутність поняття «українізація»:

Економічна політика більшовиків, яка проводилася в Україні в 1921—1928 рр. та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки, називалася

З якою метою було запроваджено нову економічну політику?

Яке твердження стосується непу?

Якого року відбулася подія, описана в наведеному джерелі?

«Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР) і Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР — Грузія, Азербайджан і Вірменія) укладають цей союзний договір про об’єднання в одну союзну державу — «Союз Радянських Соціалістичних Республік».

«Гарт», «Плуг», «Ланка», «Молодняк», «Авангард» — це

Установіть і вкажіть прізвище зображеної історичної постаті, співвіднісши фото з текстом історичного джерела.

«...Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? У будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування...»

Першим митрополитом Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) було обрано

Чим пояснюється підтримка в 1920-ті рр. Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) радянською владою?

У якому році перший з’їзд Рад СРСР затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР та Союзний договір між РРФСР, УРСР, БРСР та ЗРФСР?

У результаті здійснення в Україні в 1920-ті — на початку 1930-х рр. політики коренізації було:

Упровадження на початку 1920-х рр. політики коренізації партійно-радянським керівництвом СРСР мало на меті:

Ідеологом націонал-комунізму на початку 1920-х рр. був:

Якою була мета більшовиків під час здійснення «культурної революції»?

Ідея створення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) була реалізована за часів існування:

Визначте за джерелом, проти якої політики виступали селяни.

«Ми не ховали хліб, ми, як наказали за декретом, собі залишили 9 пудів на рік на людину. Прислали декрет залишити 7 пудів, два пуди віддати. Віддали. Прийшли більшовики з загонами. Розорили вкінець. Піднялися ми... Горять села, зрівняли будинки із землею. Ми все віддавали, хотіли по-доброму. Знали, місто голодне, себе не жаліли».

У якому році В. Ленін звернувся з таким листом до українських селян?

«Правобережна Україна в цьому році зібрала чудовий урожай. Робітники і селяни голодного Поволжя, які переживають тепер лихо, небагато чим слабше, ніж жахливе лихо 1891 р., чекають допомоги від українських землеробів. Допомога потрібна швидка. Допомога потрібна велика. Хай не лишиться жодного землероба, який не поділився б своїм надлишком із поволзькими голодуючими селянами, яким нічим засіяти полів».

Про запровадження якої політики йдеться в уривку документа?

«Перед нами весною 1921 року стало ясне становище: не безпосереднє соціалістичне будівництво, а відступ в цілому ряді галузей економіки до державного капіталізму, не штурмова атака, а дуже важке, трудне і неприємне завдання тривалої облоги, зв’язаної з цілим рядом відступів».

Що було характерним для соціально-економічного життя в УСРР періоду нової економічної політики?

В умовах нової економічної політики, за словами В. Леніна, «…можливість переходу селянства до соціалізму більш простим, легким і доступним для селянина шляхом» відкривала

Чиї погляди відбиває наведений уривок джерела?

«Слід… відкинути спроби розглядати єдиний український національно-господарський терен за критерієм поділу праці в межах колишньої Росії. Треба забезпечити за українським економічним центром права й можливості дійсного керівництва всім народним господарством…»

Яка політика, на думку вчених, «...мала зміцнити новоутворену державну структуру – Радянський Союз: наданням прав «культурно-національної автономії», бодай частково компенсувати республікам втрату політичного суверенітету»?

Що було однією з причин переходу більшовиків до нової економічної політики?

Режисером і художнім керівником театру «Березіль» у 1920-х рр. був

Характерним для культурного життя радянської України в 1921-1928 рр. було

"Ніде на базарах та квітникових крамницях не зосталося квіток – усі розкуплено задля привітання митрополита. Коло Софії робилося якесь столпотвореніє вавилонське... От тобі й боротьба з релігією!» – згадував С. Єфремов про приїзд до Києва 19 вересня 1926 року митрополита