Тема 4. "Встановлення і утвердження комуністичного тоталітарного режиму"

справу «Промпартії»

«Шахтинську справу»

справу «Спілки визволення України»

справу «Українського національного центру»

справа «Українського національного центру».

справа «Спілки визволення України».

Шахтинська справа.

Справа Промпартії.

співіснування державного та приватного секторів економіки, підтримка підприємницької активності громадян

усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства

існування незалежних профспілок, неурядових громадських організацій та інституцій

одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці

визнання абсолютної цінності людської особистості, дотримання владою принципу «особа важливіша за державу»

політичний плюралізм, активна діяльність партій, які є виразниками інтересів різних верств суспільства

панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя

в 1929р

в 1934р.

в 1937р

в 1938р.

 каральні заходи, покарання, вжиті державними органами.

примусові переселення, вигнання чи висилки з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів.

заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.

винагорода за важку працю

1936

1937

1938

1939

Тичина Павло Григорович

Кі́ров Сергі́й Миро́нович

Скрипник Микола Олексійович

Куліш Микола Гурович

урочище Бабин Яр.

місто Базар.

Аскольдова могила

урочище Биківня.

 1937 - 1938 рр.

1938 -1940 рр.

1939 -1942 рр.

1936 - 1937 рр.

покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час терору 1930-х рр.

групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних пі, час боротьби зі «шкідництвом» у 1920—1930-х рр.

літературно-мистецької генерації України 1920—1930-х рр., репресованої сталінським режимом

плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х рр у справі Спілки визволення України

Індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух».

Денаціоналізація, приватна власність, червінець.

Продрозверстка, націоналізація, радгоспи.

Продподаток, артіль, трести.

 металургом

трактористом

 будівельником

шахтарем

у жовтні 1928р.

у грудні 1925р.

у жовтні 1924р.

у листопаді 1928р.

"ножиці цін" між промисловою та сільськогогосподарською продукцією

відновлення непу

націоналізація промисловості

трудовий ентузіазм, соціалістичне змагання

збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат

збільшення зарплат та зменшення тривалості робочого дня

праця в′язнів сталінських виправно-трудових таборів

сільському господарству

харчовій промисловості

важкій промисловості

легкій промисловості

забезпечення часткового вдосконалення та розвиток промисловості, відбудова якої відставала від відбудови сільського господарства

завершення промислового перевороту, ліквідація ручної праці в промисловості

перетворення СРСР з аграрної на індустріально розвинену державу

поставлення промисловості на службу сільському господарству

процес створення великого машинного виробництва в основних галузях народного господарства

примусове й безвідплатне вилучення майна на користь держави в результаті адміністративного чи судового рішення

примусове вилучення державою чи органами влади за певну плату майна громадян, підприємств або установ

перехід промислових підприємств із приватної власності у власність держави

А.Створення потужної оборонної промисловості.

Б.Розвитку переважно легкої промисловості.

В.Розвитку сільського господарства та легкої промисловості.

1-б, 2-в, 3-а, 4-г

1-в, 2-б, 3-г, 4-а

1-а, 2-б, 3-г, 4-в

1-г, 2-б, 3-в, 4-а

А.Саботаж населення,збройний опір диверсії, "економічне шпигунство".

Б.Природні катаклізми ,стихійні лиха.

В.Нереально високі плани індустріалізації, адміністративно - командні методи керівництва та виконання.

українська мова в республіці була проголошена державною

 у системі освіти республіки мови національних меншин замінювалися українською

створювалися окремі адміністративно-територіальні одиниці в місцях компактного проживання неукраїнського населення

у державних установах діловодство було переведене на українську мову

особлива увага приділялась підготовці та висуванню кадрів корінної національності

на керівних посадах представників інших національностей масово замінювали українцями

УСРР отримує право на самостійну зовнішньополітичну діяльність

«воєнний комунізм»

НЕП

коренізацію

колективізацію

ХІІ партійний з'їзд у квітні 1922

ХІ партійний з'їзд у квітні 1923

ХІІ партійний з'їзд у квітні 1923

Г А Б В

А В Г Б

Б Г В А

Г Б А В

Григорій Гринько

Дмитро Лебідь

Лазарь Каганович

Станіслав Косіор

Микола Скрипник

Олександр Шумський

запровадження продподатку

запровадження продрозкладки

дозвіл оренди та найманої праці

заборона вільної торгівлі та перехід до прямого товарообігу

запровадження загальної трудової повинності

випуск конвертованого червонця

рубль

марка

червонець

гривня

фунт

 непманами

гвардійцями

 комуністами

промисловцями

1А, 2Г, 3Б, 4В

1В, 2Б, 3Г, 4А

1В, 2Г, 3Б, 4А

1В, 2А, 3Б, 4Г

упроваджувалося прикріплення робітників до підприємств.

здійснювалася примусова трудова мобілізація.

застосовувався вільний найм робочої сили.

масово створювалися трудові армії та трудові табори.

ВЦВК України

Раднарком України

ЧК України

Наркомат України

1921-1928 р.р.

1919- 1923 р.р.

1919- 1928 р.р.

1921-1923 р.р.

«договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади

юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах

«військовим союзом» із РСФРР зі збереженням УСРР формального статусу та ознак незалежної держави

«воєнно-політичним союзом» із РСФРР та перебуванням УСРР у її складі на правах автономного утворення

запровадженням непу

розгортанням голоду 1921-1923 рр.

початком боротьби з неписьменністю

впровадженням політики «коренізації»

окуповані військами А. Денікіна під час наступу 1919 р.

окуповані польським військом під час наступу навесні 1920 р.

охоплені селянським повстанським рухом у 1920-1921 рр.

охоплені масовим голодом 1921-1923 рр.

1 виховання кадрів з представників корінної національності

2 впровадження в роботу державного, партійного апарату рідної для населення мови

3 приєднання до УСРР всіх територій, населених українцями

4 підтримка національної церкви

5 розвиток української мови на території інших радянських республік

6 розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів рідною мовою

звільнення з роботи

стахановський рух

закон про п'ять колосків

чорні дошки

розкуркулення

створення командної економіки

прийняття земеьної реформи

різкий спад виробництва сільськогосподарської продукції

курс на "індустріалізацію"

прагнення стати аграрним економічним лідером

зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян

встановлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства

допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки й агрокультури

подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним

зростання життєвого рівня селянства

фактичної ліквідації індивідуального селянського господарства

зростання збору зернових у республіці

формування нових прошарків селянства - "куркулів" і "підкуркульникув"

списки населенних пунктів України, занесення до яких означало бло­кування їх спецзагонами та військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх продуктів харчування, заборону торгівлі

перелік міст, які підлягали індустріалізації

села України, де вмерло найбільше від голоду

каральні заходи, покарання, вжиті державними органами.

цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

позбавлення волі

росвітою неписьменних селян

збільшенням закупівельних цін на зерно

репресіями проти тих, хто чинив опір влади

зниженням податків на сільгосппродукцію

«Закон про п'ять колосків» 

«Закон про колективізацію» 

«Закон про працю» 

«Закон про туніянство» 

причин.

передумов.

значення.

мети.

Природне стихійне лихо.

б)Прискорена суцільна колективізація.

Продаж великої кількості зерна за кордон

Надмірне вилучення хліба державою

Формування трудових армій і запровадження трудової повинності

Заміну продрозкладки натуральним продовольчим податком

Оздоровлення грошового обігу через діяльність банків та кредитних установ

Заборона приватної торгівлі та ліквідація товарно-грошових відносин

1Д, 2Г, 3А, 4В

1Д, 2Б, 3А, 4В

1Д, 2Г, 3Б, 4В

1Б, 2Г, 3А, 4В

1927 р;      

1930 р.; 

1932 р.;    

1937 р.

антирелігійна пропаганда та переслідування церковнослужителів;     

самостійність компартійних і радянських органів влади УРСР у розв`язанні проблем економічного та політичного життя;  

кадрова стабільність, брак помітних змін у керівництві всіх рівнів;

заборона на суміщення партійних та державних посад;

цілковитий контроль з боку компартійних і радянських органів за всіма сферами життя;

чистки «старої більшовицької гвардії», вищих військових кадрів і всіх інакодумців.