Тематичне оцінювання з теми «Мохи, плауни, хвощі, папороті.», «Насінні рослини»

Наземні «несудинні» рослини, у яких переважає статеве покоління та проста будова тканин і органів

Наземні судинні рослини, у яких листки-мікрофіли, спорофіт переважає над гаметофітом та справжні вегетативні органи.

Це група судинних рослин, у яких у життєвому циклі переважає спорофіт, розвинені ксилема та флоема й наявні листки-мегафіли

Група папоротевидних, особливостями яких є розчленування тіла на вузли й міжвузля, відсутність листків

Це наземні судинні рослини, ознаками яких є вайї та соруси.

Історична цінність мохоподібних та судинних спорових рослин пов’язана також з утворенням вугілля.

Це наземні судинні рослини, які розмножуються та розповсюджуються за допомогою насіння

Орган розмноження насінних рослин, що містить насінну шкірку, зародок майбутньої рослини та запас поживних речовин для його розвитку.

Основними групами насінних рослин є Саговники, Гінкгові, Гнетоподібні, Хвойні та Квіткові.

Це група голонасінних, у яких розвинений дерев’янистий стовбур, смоляні ходи, хвоя та шишки. 

Хвойні ще називають шишконосними через шишки, у яких після запліднення утворюється насіння з насінних зачатків.

Генеративний орган квіткових, що забезпечує: 1) утворення гаметофітів і гамет; 2) запилення, що забезпечує перенесення пилку до маточки; 3) подвійне запліднення; 4) утворення насіння; 5) утворення плодів

Орган квіткових, який здійснює: 1) захист насіння від несприятливих впливів; 2) поширення насіння; 3) забезпечення проростків поживними речовинами

Органи, що виконують основні життєві функції

Це вегетативний орган, який утворює підземну систему й забезпечує мінеральне живлення рослин та їхнє закріплення в ґрунті.

Це вегетативний орган, що утворює надземну частину рослини й забезпечує переміщення речовин, опору та зв’язок органів рослини в єдине ціле.

Вісь пагона, до якої прикріплюються листки, бруньки, квітки

Найпоширенішими є надземні (1 – колючки; 2 – вуса; 3 – вусики) та підземні (1 – бульби; 2 – кореневища; 3 – цибулини) видозміни пагонів.

Мають у насінині одну сім’ядолю

В основу класифікації квіткових покладено кількість сім’ядолей у насінині, тип кореневої системи, наявність бічної твірної тканини – камбію, жилкування листків, кількість частин квітки тощо