Тематичне оцінювання з теми "Складне речення. Пряма мова. Діалог"

 Сміється сонце з небозводу кудись хмарки на конях мчать.

 Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси.

А літо йде полями і гаями.

Робота не вовк в ліс не втече.

Хмара небо криє сонечко не блисне вітер вовком виє дощ потоком висне.

Цвіте й гуде земля і серце весело співає. 

Іду шляхом сонце сяє вітер з травами говорить.

Пишається калинонька явір молодіє кругом їх верболози й лози зеленіють.

Я люблю, як у вечірній час сопілка заспіває переливна.

Дихання осені на квіти впало, у зелені дерев сумує де-не-де пожовклий лист. 

Калина розпашіла під вікном, верба журбу гойдає над ставком.

Листя вмирає й на брук осипається.  

Був теплий дощ, в траві стоїть вода, на гілці синя бабка обсихає.

Стежинку відшукати треба, щоб ходив ти вік у щасті.

Сміюсь я, жартую, співаю, не скаржусь на долю зовсім.

 Послухайте, як дихає земля.

У народі говорили що хліб – всьому голова.

Ведмідь запитує ведмедицю чому вона весь час мовчить.

Мама запитала у Василька чи вивчив він вірш.

Буркотить незадоволено ведмідь Чим би це мені солодким закусить?

Митi жодної не можна повернути щоб заново по-iншому пожить.

Вiдбились зорi у водi летять до хмар тумани.

Із серця виросла калина над хвилями Днiпра злетiла пiсня журавлина.

 Хтось стиха завiв пiсню до нього пристав ще один голос.

Навшпиньках пiдiйшов вечiр, i засвiтив зорi.

Земля гуде, i ридають дерева.

До землi ти голову притулиш, i матiр’ю тихенько назовеш.

Сiї гори стоять одвiку, i стоятимуть довiку.

Диктор повiдомив про вiдкриття у мiстi нового стадiону.

Диктор повiдомив що у мiстi вiдкрився новий стадiон.

 Диктор повiдомив У мiстi вiдкрився новий стадiон.

За повiдомленням диктора в мiстi вiдкрився новий стадiон.

Недаремно каже прислів’я Мала крапля лупає скелю

Я запитав Батьку, що таке людська байдужість

Тарас зрадів і заплескав у долоні А он наша хата

Мене вкусила оса пожалілася дівчинка мамі

Якось сонечко казало: - «Буду все собі світити!»

«Це вже грудень» - кажуть люди і вдягають кожухи.

Кричу я: «Зливо, йди в степи! Тобі ми дуже раді!»

Щебечуть квіти з-під роси «Це день життя, це день краси!»

Кожна репліка в діалозі пишеться з великої літери.

При діалозі обов’язково ставляться лапки.

Полілог – це розмова багатьох осіб.

Пряма мова супроводжується словами автора.

кому

 двокрапку

тире

лапки

слово, що вживається жителями певної території

різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб

чиясь мова, передана від імені автора у формі складного речення

слова, які називають того, до кого звертаємось із мовленням

вставними 

реплікою

ремаркою

прямою мовою

Подивився Вовк та й каже Де та правда ділась?

Охарактеризуйте, голубе! Лисиця застогнала. 

Що ж там таке? Яка причина? Ховрах допитує куму.

Добридень, кумо! Вовк гукає. 

Кума так каже кумові своєму Сердешний куме! Ну й чому ти не прибіг до мене вранці?

З Хоми сміються добрі люди тоді побачимо, як буде,— дурний ти, Хомко, чоловік!

Відкіль бредеш ти, голово лиха? Лисиця так мовля Ослові.

Колись-то Мужика Лисиця попитала Скажи, будь ласкав, куме мій, за що це честь така ось шкапі цій. 

пряма мова береться в лапки

пряма мова з обох боків виділяється тире

пряма мова виділяється комами з обох боків

пряма мова береться в дужки

Панас Мирний писав — «Життя — стерняста нива».

Панас Мирний писав: «Життя — стерняста нива».

Панас Мирний писав: Життя — стерняста нива.

«Панас Мирний писав»: Життя — стерняста нива.

є реченням із прямою мовою

є діалогом, який складається з двох реплік

є діалогом, який складається з трьох реплік

два складних речення

Стара черемха заздро поглядала на молоду черешню.

Народилося літо з снігів і дощів, наполохано сіло в садочку.

Візьми мене, природо, у свої обійми.

Я дивлюся у вікно: чудовий вечір запалює зорі.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Зненацька за одну ніч упав сніг, і тепер пущі лежали під холодним небом.

Кінь вийшов на піщану косу, а вода стікала по його стрункому тілу.

Шептало молотив копитами теплуваті хвилі і бризки смачно лоскотали губи.

є простим реченням із однорідними присудками

є складним реченням із двома граматичними основами

є складним реченням із трьома граматичними основами

є простим реченням з однорідними підметами

Пішли дід та баба у поле жати та взяли з собою глечик молока.

Здоров був каже Лисичка до косовиці готуєшся? 

Дід сказав, що баба поставила глек у кущик.

Заєць плакав через те, що нещасний вродився. 

А : «П» .      

«П» , - а.

«П ,» - А.

А - «П !»