Терміни. Середньовіччя

середньовічна наука, метою якої був пошук “філософського каменя” для перетворення різних металів на золото і срібло.

.

відлучення від церкви, поєднане з прокляттям.

.

злиття одного народу з іншим.

.

наука про зв’язок між розташуванням небесних тіл і подіями в житті людей, народів, країн тощо.

.

урочисте виконання вироку інквізиції. У пізніші часи — прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів.

.

земельний наділ, що надавався королем чи іншим великим феодалом у довічне користування васалові на умовах несення військової чи адміністративної служби.

.

низка випробувань (вогнем, водою, залізом), після яких виносився вирок.

.

особливо важливий документ, скріплений металевою печаткою — буллою.

.

повноправні мешканці західноєвропейського середньовічного міста.

.

особа, яка отримала від сеньйора у володіння феод за несення служби.

.

система відносин між феодалами; особиста залежність одних феодалів від інших.

.

назва правителя у Стародавній Греції; титул імператорів Ромейської (Візантійської) імперії.

.

замкнені групи індійського суспільства

.

картина з кольорового скла у вікнах соборів і ратуш.

.

об’єднання купців з понад 160 німецьких міст на чолі з містом Любеком. Діяло в ХІІ – ХVІІ ст.

.

союз купців

.

рух у західноєвропейській культурі, система поглядів на людину як на найвищу цінність — «найкраще створіння Боже». Гуманісти утверджували повагу до гідності й розуму людини, її право на щастя, вільний вияв природних почуттів і здібностей.

.

декілька монархів одного роду, які заступають один одного при владі.

.

спадкове земельне володіння короля.

.

багатоповерхова вежа, основна замкова споруда.

.

збільшення впливу в різних сферах (територія, економіка, політика), захоплення земель.

.

релігійне вчення, що не визнавалося християнською церквою.

.

система суворого підпорядкування нижчих сходинок влади вищим.

.

право призначати вищих духовних осіб.

.

церковний суд.

.

в Індії закриті групи представників однієї професії, що мають один правовий статус

.

князі Священної Римської імперії, за якими було закріплено право обирати імператора.

.

людина, яка позичає гроші під проценти.

.

міська рада, орган управління міської комуни.

.

зміна постійного місця проживання людей, їхнє переміщення до іншого географічного регіону, до іншої країни.

.

війни між феодалами за землю і владу.

.

одноосібна вища державна влада, що передається переважно спад­ково.

.

місце проживання ченців, відділене стінами від зовнішнього світу.

.

член релігійної громади, який дав обітницю вести аскетичне життя.

.

тип господарства, за якого продукти праці виробляються тільки для задоволення потреб господаря, а не для продажу.

.

плата залежних селян феодалам; буває продуктовою або грошовою.

.

подорож віруючих до святих місць.

.

обов’язкові роботи селянина на землі феодала.

.

міська верхівка.

.

будинок, у якому розташовувались органи міського самоврядування.

.

зміни, перетворення якихось сторін життя.

.

героїчні пісні вікінгів.

.

старший землевласник, феодал; господар стосовно своїх васалів.

.

великі групи людей, які відрізняються своїми спадковими правами та обов’язками, місцем у суспільстві.

.

держава, в якій влада правителя обмежується станово-представницькими органами (парламентом, рейхстагом, кортесами, сеймами тощо).

.

форма державного правління, за якої політична влада належить духовенству або главі церкви, що обґрунтовувалося волею Бога.

.

почесне звання, пов’язане з тим чи іншим земельним володінням (герцог, граф, барон тощо).

.

об’єднання, союз.

.

спадкове земельне володіння, що його сеньйор дарував васалові як плату за службу.

.

живописний твір, виконаний водяними фарбами на сирій штукатурці.

.

документ, в якому були записані правила і норми суспільного життя.

.

історичний твір, який містить щорічні й докладні записи подій, що відбуваються.

.

країна, що управляється з одного центру, зазвичай королем.

.

союзи ремісників однієї або споріднених спеціальностей.

.

виріб, який мав виготовити підмайстер, аби скласти іспит на майстра.

.

турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон.

.

щорічний торг.

.