Тест "Слово про похд Ігорів"

Укажіть, пам’яткою якого століття є твір:

В оповіді з Київського літопису та в поемі «Слово о полку Ігоревім» зображено події:

У похід Ігор рушив:

Автор «Слово про похід Ігорів»...

«Слово про похід Ігорів» присвячене походу дружини князя Ігоря на ...

У творі згадується співець …  

У який день тижня відбувся перший бій дружини князя Ігоря з ворогами:

За жанром «Слово про похід Ігорів» — це

«Слово про похід Ігорів» належить до

Рядки "А мої ті куряни — воїни вправні: під трубами повиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані…" характеризують воїнів:

Чотири сонця у "Слові про Ігорів похід" символізують

«Зронив тоді великий Святослав ..., зо слізьми змішане».

Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького» ?

Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») йдеться в рядку

У «Слові о полку Ігоревім» до сил природи звертається:

Вислів «Випускає він десять соколів на стадо лебедів» («Слово про похід Ігорів») означає

Які ріки згадуються у творі?

«Слово про похід Ігорів» розпочинається рядками

«Слово про похід Ігорів» закінчується рядками

Укажіть основну ідею «Слова…»:

Прочитайте уривок із поезії.

                                                            О вітре, вітрило!

                                                            Чому, господине, так сильно вієш ти?

                                                            Чому мечеш ти хановськії стрілки… На моєї лади воїв?

Ці слова промовляє:

Установіть відповідність між цитатою і персонажем, якому вона належить:

1. «Один брат, один світ світлий – ти, Ігорю! Оба ми є Святославичі!»;

2. «Браття і дружино! Лучче є би потятим бути, аніж полоненим бути»;

3. «О мої синовці… Рано єсте почали половецьку землю мечами разити, А собі слави шукати…»;

4. «О вітре, вітрило! Чому, господине, так сильно вієш ти?»

А. Ігор;

Б. Святослав;

В. Боян;

Г. Ярославна;                                               

 Д. Всеволод.

Кому належать слова?

1. «Хочу, — каже, — з вами, русичі, Чи списа зломити                                                                 

При полі Половецькому…Чи шоломом пити воду з Дону».

2. А мої куряни — вправні воїни, Під сурмами сповиті,

Під шоломом викохані, З кінця списа годовані.

Всі путі їм відомі, Яруги їм знайомі,

Луки в них напружені, Сагайдаки відкриті,

Шаблі нагострені».

3. Не з честю ви ворога подолали,

Не з честю пролили кров поганську.

Серця ваші хоробрі…Буйною відвагою гартовані.

Що ж бо зробили ви З сивиною моєю срібною?

4. Полечу, — каже, — зозулею по Дунаю,

Умочу бобровий рукав У Каялі-ріці,

Обмию князеві криваві рани На тілі його дужому!»

А. Всеволоду

Б. Святославу

В. Ігорю

Г. Ярославні

Д. Бояну

Про кого сказано?

1. Що забув і почесті й життя своє, І веселий Чернігів-город, І отецький золотий престол, І всі звичаї та обичаї Красної своєї дружини Глібівни!

2.…славен князь, Міццю розум оперезав, Мужністю сердечною нагострив, … Та й повів полки свої хоробрі На землю Половецьку, За землю Руську.

3…. грізний великий київський. Був же він грозою на ворога, Приборкав його полками сильними Ще й мечами булатними, Наступив на землю Половецьку,

Потоптав гори та яруги, Скаламутив ріки й озера, Висушив болота і потоки, А невірного Кобяка з лукомор’я Од залізних полків половецьких

4. «розтікався мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмара­ми»

А. Святослава 

Б. Бояна

В. Ігоря 

Г. Всеволода

Д. Володимира