1. Які запаси включають лише ті джерела додаткового живлення, які не надходили до водоносної системи до початку експлуатації?
Які риси родовищ підземних вод відносяться до загальних з родовищами твердими корисними копалин?
Яке водокористування пов’язане з використанням споруд і обладнань, які впливають на стан води у водному об'єкті.
Які риси родовищ підземних вод відносяться до спеціальних з родовищами твердими корисними копалин?
Які запаси виникають лише при відборі підземних вод і не можуть існувати поза експлуатацією?
Які одиниці виміру використовують з метою оцінки запасів підземних вод?
Які запаси формуються у випадках, коли власне природні та антропогенні запаси неможливо розділити?
Яке водокористування відбувається без використання яких-небудь споруд і технічних засобів, які випливають на стан води?
З а п а с и, які характеризують об`єм (або масу) підземних вод, які вміщуються у водоносній системі (горизонті), заповнюючи пори і тріщини водовмісних порід, і можуть бути вилучені при зниженні напору.
Частина запасів, яка вміщується в напірних водоносних горизонтах за рахунок пружних властивостей води і порід і може бути добута при зниженні напору.
. Представляє собою витрату підземного потоку в тому чи іншому перетині водоносної системи, забезпечений живленням на площі, яка розташована вище по потоку від цього перетину.
Природно-історичний процес надходження, змін і витрат води в літосфері в природних і порушених антропогенною діяльністю умовах.
Методи оцінки динамічних запасів підземних вод, які основані на:1) розрахунках за даними спостережень, витратах потоку підземних вод за даними про фільтраційні параметри горизонту і напірний градієнт потоку, живлення підземних вод з урахуванням вологопереносу в зоні аерації.
2..На розв`язанні рівнянь водного балансу, безпосередньому вимірюванні інфільтраційного живлення підземних вод і випарування з їх поверхні .
3. На визначені зміни витрати річки у двох створах, визначенні меженного стоку річки, генетичному розчленуванні гідрографа річки, вивченні зміни хімічного складу і температури поверхневих і підземних вод у двох створах річки, вивченні джерельного стоку.
4. Повна та часткова аналогія.
Динамічні запаси підземних вод,під якими розуміють визначення їх питомої і сумарної величини на значних територіях
Експлуатаційні запаси можуть вважатися забезпеченими:
Яким Нормативним документом передбачається поділ систем централізованого водопостачання за ступенем забезпеченості подачі води
. Які методи ґрунтуються на розв`язанні диференціальних рівнянь фільтрації.
Методи, які застосовуються для оцінки експлуатаційних запасів в складанні балансу підземних вод у районі роботи водозабірних споруд
Грунтується на екстраполяції тих або інших характеристик водоносних горизонтів та інших факторів формування ЕЗПВ із більш вивчених об`єктів (аналогів) на менш вивчені.
Спрощення природних умов у межах установлених типів районів, на основі чого будуються розрахункові схеми.
Контакти водоносних порід з береговими урізами водоймищ, які їх живлять.
Ці умови визначаються особливостями живлення підземних вод крізь бічні межі області фільтрації
Чи можна характеризувати неоднорідність водоносного горизонту за допомогою логарифму вологопровідності.
Пласт, природні межі якого знаходяться за межами можливого впливу водозабору.
Водоносний пласт, одна із меж якого оказує вплив на режим роботи водозабору.
Водоносний пласт, який має дві і більш паралельних меж, які впливають на роботу водозабору;
Різновид пласта-кута . межі якого перетинаються під прямим кутом;
Оцінка ЕЗПВ полягає або у визначенні продуктивності (витрати) споруд при заданій величині зниження рівня води, або у визначенні рівня при прийнятому значенні продуктивності (витрати) водозабірних споруд.
Розрахунки, враховуючи роботу кожної конкретної свердловини, або шляхом заміни реальної системи розташування свердловин узагальненою системою (“великим колодязем”).
Необхідність врахування, яка зумовлює додатковий опір руху води, що, у порівнянні з досконалими свердловинами, викликає додаткове зниження рівня води, яке необхідне для подолання цього опору.
Наближений метод для оцінки експлуатаційних запасів підземних вод.
Вивчення даних про окремі фактори формування або параметри підрахунку експлуатаційних запасів
Об’єм води у шарі, які накопичуються в гірських породах під впливом інженерної діяльності людини, тобто впливом штучних факторів.
Додаткове живлення частково осушеного водоносного горизонту, за допомогою спеціальних інженерних споруд.
Процес відкладення в порах порід фільтраційного шару взвішених часток, які містяться у сирій землі. Її можливо оцінити за допомогою грязєємності.
Властивість пористих і тріщинуватих порід затримувати і накопичувати у відкритих пустотах в процесі інфільтрації сирої води тонкої механічної взвєсі (мутності).
Процес просочування в інфільтраційних спорудах води, яка вміщує взвішені частки (мули) крізь непереривне збільшення на дні споруди мулистого осаду (плівку).
Живлення, яке виконується шляхом інфільтрації поверхневих вод зі спеціальних споруд (інфільтраційних басейнів, каналів).
Води, склад і фізичні властивості яких під впливом діяльності людини настільки погіршилися у порівнянні із природними підземними водами, що вони стали менш придатними для використання.
Забруднення – за рахунок бактерій, вірусів, які можуть визивати багато захворювань – визивають хвороби холеру, брюшний тиф, жовтуху, дизентерію та ін.
Забрудення від підприємств атомної промисловості, розробка РКК радіоактивних елементів, атомних вибухів.
Супроводжується зміною хімічного складу підземних вод, зменшенням вмісту у воді кисню, «цвітінням» води, ростом вмісту мікроорганізмів. Відбувається під впливом відпрацьованих теплових вод ТЕЦ і АЕС, і у результаті залучення до водозабір споруд більш нагрітих поверхневих вод.
Забруднення - пов’язане з підвищеним вмістом у воді механічних домішок (зернистих та суспендованих частинок, колоїдів тощо).
Метод ґрунтується на встановленні меж області живлення водозабірної споруди побудовою гідродинамічної сітки потоку з використанням детальної карти гідроізогіпс.
Метод полягає в побудові гідродинамічної сітки фільтраційного поля в районі водозабірної споруди накладанням природного підземного потоку, заданого картою гідроізогіпс, і потоку, який сформувався під впливом експлуатації водозабірної споруди.
65. Метод дозволяє більш повно врахувати реальну гідрогеологічну обстановку і отримати близьку до дійсної гідродинамічну сітку фільтраційного потоку в районі водозабірної споруди, що розглядається.
66. Пояс, який охоплює територію розташування всіх водопровідних і водовідвідних споруд.
67. Пояс обмежень, який призначений для захисту водоносного горизонту від мікробного забруднення.
68. Пояс обмежень призначений для захисту водоносного горизонту від хімічного забруднення.
69. Гранично допустимі величини хімічних елементів, що впливають на органолептичні властивості підземних вод.
70. Число бактерій в 1см3 води, що досліджується – не більше 100
71. Проводиться з метою обґрунтування вибору джерела питного або технічного водопостачання на основі техніко-економічного порівняння варіантів використання поверхневих і підземних вод, вибору ділянок і цільових водоносних горизонтів, перспективних для розташування водозаборів та визначення доцільності інвестування розшуково-розвідувальних робіт на них.
72. Проводиться для обґрунтування діяльності промислового освоєння родовища підземних питних і технічних вод та інтенсування геолого-розвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації.
Токсини, що у великій концентрації можуть оказувати токсичний вплив на людину.
74. Вона визначається за гранично допустимими рівнями сумарної об’ємної активності альфа- та бета-випромінювачів у воді.
76. Роботи, які проводяться на виявлених потенційних родовищах підземних вод і перспективних ділянках надр з метою відбракування ділянок, не придатних для промислового освоєння, та геолого-економічної оцінки перспективних родовищ підземних вод.
Частина загального геологорозвідувального процесу, що визначається притаманними їй об`єктами геологічного вивчення, метою та методами відповідних робіт і досліджень, а також вимогами до їхніх кінцевих результатів.
Запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати за сучасної техніки і технологій видобування та водо підготовки, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного їх використання і охорони навколишнього природного середовища.
Запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки.
Запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно не доцільними, але в майбутньому вони можуть стати об’єктом промислового значення.
3. Умовно - забалансові запаси.
Запаси питних і технічних підземних вод, кількість, якість, геологічні, гідрогеологічні, водогосподарські, гірничо-геологічні, еколого-геологічні та інші умови формування яких вивчені на рівні, достатньому для опрацювання проектів будівництва водозабірних споруд.
.
Запаси питних і технічних підземних вод, кількість, якість, геологічні, гідрогеологічні, водогосподарські, гірничо- геологічні, еколого-геологічні умови формування яких вивчені на рівні, достатньому для визначення промислового значення родовища.
Запаси взагалі встановлені та вивченні в кількісному та якісному відношенні по даним експлуатації та детальних стаціонарних спостережень за режимом підземних вод і джерел.
Запаси встановлені кількісно на основі детальних розвідувальних робіт, дослідних і пробно-експлуатаційних відкачок і режимних спостережень на ділянці водозаборів
Запаси, які встановлені кількісно на основі попередніх гідрогеологічних розвідок і загальних гідрогеологічних досліджень з виконанням дослідних відкачок та короткочасних режимних спостережень.
Запаси, які вивченні на основі матеріалів комплексної геолого-гідрогеологічної зйомки природних виходів підземних вод, а також по аналогії. Експлуатаційні запаси визначаються по даним пробних відкачок з поодиноких розвідувальних виробок
Запаси, які оцінюються по геологічним і гідрогеологічним даним з використанням літературних та фондових матеріалів.
Віддзеркалюють можливість відкриття нових родовищ підземних вод, продуктивність яких ґрунтується на загальних гідрогеологічних уявленнях
Сукупність польових і камеральних геологорозвідувальних робіт, що виконуються для оцінки та обґрунтування підготовленості до промислового освоєння родовищ у відповідності до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.
Частина загального геологорозвідувального процесу, що визначається об’єктами геологічного вивчення, метою та методами відповідних робіт і досліджень, а також вимогами до їхніх кінцевих результатів.
Розвідка підземних вод у районах діючих водозаборів, економічно вигідно для промислового освоєння.
Проводиться для визначення рівня економічної ефективності діяльності підприємства, що створюється або реконструюється для експлуатації родовища підземних вод і доцільності інвестування робіт з його проектування, будівництва або реконструкції.
Проводиться для обґрунтування діяльності промислового освоєння родовища підземних питних і технічних вод та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації.
Проводиться з метою обґрунтування вибору джерела питного або технічного водопостачання на основі техніко-економічного порівняння варіантів використання поверхневих і підземних вод, вибору ділянок і цільових водоносних горизонтів, перспективних для розташування водозаборів та визначення доцільності інвестування розшуково-розвідувальних робіт на них.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома