ТКР№7. Відомості із синтаксису й пунктуації

Людина не може розвиватися без мрії.

Кожне дитя мріями лине в широке життя.

Хто ти мрія чи сон?

Мріє не зрадь!

Одягнімо друже вишиванки.

Вийся голочко вишивай долечку.

Пишная шипшиночко ти про що шепочеш?

Що це яблунько з тобою?

На щастя українці дарують гостю вишиваний рушник.

Жахіть війни на щастя ви не зазнали.

Лише працьовитий може сподіватися на щастя.

На щастя і печаль я маю право.

Кожна лисиця свій хвостик хвалить а чужий ганить.

Вовк береже свою сім'ю вовчиху й вовченят.

Лис може втратити зуби але не апетит.

Лосенята лось лосиха ходять в лісі тихо-тихо.

Усе в чеканні краплі роси, земля і місяць, вишні й тополі.

Важкі краплі роси падали зрідка і тихо у траву.

Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита.

Прилетіла пташка додому, заспівала пісню знайому.

Тривожно і радісно злетіли cipi гуси вгору і полинули, і полинули. 

Дощ горнувсь до щирої землі, падав у нестямi в її обійми.

Ciк молодий чіпляється за листя і котиться краплисто в небуття.

Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта.

Чи знаеш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля? 

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони.

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами. 

Скресли ріки і крижини безладно громадились у течії повноводдя.

Я машинально зриваю цвіт яблуні і прикладаю холодну од роси квітку до лиця.

Сосни немов розступились і обгорнули поляну. 

Радощі і чорну днину все я з вами розділю. 

І тихе щастя, і земне тепло приходять неквапливо у село. 

Блукає вечір таємниче і заглядає у вікно. 

Трудився лютий до світанку і заморозив геть ставок.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях. 

А вітер дме постійно, далеко розносить стигле насіння дерев і трав.

Молоденькі гіллясті берізки, може, тільки вночі покрились листям.

Мати перша навчила мене любити роси, любисток, м'яту і калину. 

є головним членом речення

є другорядним членом речення

не є членом речення

є тільки підметом

підмети

означення

додатки

обставини