Контрольна робота. Службові частини мови. Вигук

з метою, з-над, наприкінці, з-перед

у продовж, з-під, упоперек, поперед

з-поміж, у зв’язку з, підчас, з-поза

по-під, за винятком, поруч, із-за

відповідно до, щодо, позаду, за-для

з-посеред, окрім, під-кінець, заради

у галузі, за винятком, з-під, навпроти

не зважаючи на, попри, з-поза, услід

Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.

Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.

Батьківщина починається для людини зі шматка неба

Люди з красивими душами не здатні на підлість.

Без країни не проживеш.

Друзі пізнаються в біді.

Не гріє сонце на чужині.

Як гукнеш, так і відгукнеться.

Лунає неподалік пісня сили, краси.

Назустріч здіймалося місто в бронзі.

Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг.

Козаки навколо фортеці копали шанці.

Навколо — ворогів закрадливість лукава,

Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло.

Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги.

Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.

відпочити після обіду (по обіді)

організувати з ініціативи (по ініціативі)

надіслати на вимогу (по вимозі)

за романом Олеся Гончара (по роману)

заходьмо по двоє

наказ по коледжу

сходіть по молоко

надішли по адресі

змагання по настільному тенісу

розмовляє на англійській мові

звернутися по допомогу

пропустити із-за хвороби

заступник по виховній роботі

повертатися на тролейбусі

розсістися по своїх місцях

виконати на замовлення

Тільки з юних літ мені відкрилась правда.

Лунають лише пісні солов’їні.

Тече вода із-за гаю та попід горою.

Нехай квітне планета чистотою.

Правда таки переможе.

Пішов би я в Україну.

Майже тиждень не було дощу.

Я буду крізь сльози сміятись.

будь/хто, якби/то, що/не/день

казна/коли, аби/кого, хтозна/що

чого/небудь, як/то, де/котрий

будь/як, що/небудь, зумів/таки

навряд/чи, тут/таки, казна/де

де/коли, правда/бо, будь/чого

які/ж/бо, колись/то, що/небудь

отак/бо, скажи/но, будь/звідки

На те й лихо, щоб з тим лихом битись.

Отаке то на сім світі роблять людям люди.

Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш?

Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

А серце таки рветься до кращого життя.

О, якби-то листя, листя не жовтіло…

А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.

«Що ж то за краса!» — шепотять дівчата.

Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.

Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра

Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.

Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.

Що/б не трапилося — будь людиною.

Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.

Що/б жить — ні в кого права не питаюсь!

Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.

Про що/б не писав поет, він завжди пише про людину.

Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.

Я мушу книжки читати, що/б очі мої не осліпли.

Як/би там не було, а комусь належало це перевірити.

Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.льки надія одна.

Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.

Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.

Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Як тебе не любити, Києве мій.

Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!

Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла.

Оте „ура” ще довго вчувалося тим, хто вижив після атаки.

Перепрошую, скажіть, будь ласка, котра година.

Ой, як гарно навколо!

Гей ти, хлопче, топчи стежку до нашої хати.

O як я люблю рідну землю!

Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.

Ой ти, дівчино, з горіха зерня.

Гей над ставом верба похилилася.

леле, дінь, проте, щоб

фе, даруйте, лише, хай

гей, доброго ранку, авжеж, нехай

ну, ах, вибачте, ех