Тоталітарні режими: Сталінська модернізація СРСР (1928-1939 рр.)

1А2В3Б4Д

1Г2В3Б4Д

1Г2В3Б4А

1Г2А3Б4Д

здача десятої частини від урожаю зерна

введення продовольчої розкладки

заміна продовольчої розкладки продподатком

заміна продподатку продовольчою розкладкою

квітень 1921 р

травень 1922 р

квітень 1923 р.

травень 1924 р.

у квітні 1921 р.

у травні 1921 р.

у червні 1921 р.

у жовтні 1921 р.

Володимиру Леніну

Йосипу Сталіну

Лазар Каганович

Льву Троцькому

Доходи державного сектору економіки

«Ножиці цін» між промисловою продукцією і сільгосппродукцією

Розширення конвертації червінців

Зменшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат

Праця в’язнів

Зменшення прямих і непрямих податків

Підвищення цін на винно-горілчані напої («п’яні гроші»)

Колективізація

Індустріалізація

Українізація

Насадження російської мови в Україні

Впровадження української мови державних установах, школах, на виробництві, у пресі тощо

Русифікація національних меншин

до концтаборів

в міста

в колгоспи

1921-1923 рр.

1932-1933 рр.

1946-1947 рр.

 доходи державного сектору економіки

 створення системи трестів і концесій

відмова від політики «ножиці цін»

денаціоналізація промисловості

 внутрішні примусові державні позики

репарації з Німеччини та її союзників

збільшення вивезення за кордон нафти, лісу, хліба

інтенсивний розвиток легкої промисловості

 розвиток наукомістких технологій

 високі темпи розвитку важкої промисловості

комплексний розвиток народного господарства

 індустріалізації

 радянізації західних областей України

нової економічної політики

 воєнного комунізму

1932 р.

 1925 р.

1929 р.

1930 р.

потреба держави в додаткових коштах для продовження індустріалізації

намагання взяти під повний контроль держави ситуацію в аграрній сфері

 прагнення покращити життєвий рівень населення

дотримання ідеології комунізму, що визнавала усуспільнення засобів виробництва

 необхідність подолання наслідків голодомору 1933 р.

настійливі клопотання українських селян про створення колгоспів

 зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян

допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки й агрокультури

 встановлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства

 подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним

українські селяни щиро вірили в ідеали комунізму та підтримували політику КП(б)У

масштабні репресії та Голодомор

колгоспи швидко довели селянам свою ефективність

широка агітаційна кампанія та економічна зацікавленість селян

воєнний комунізм

 ліквідація куркульства як класу

нова економічна політика

 «Закон про п’ять колосків»

 масштабів індустріалізації

 джерел індустріалізації

переваг прискореної індустріалізації

причин індустріалізації

колективізації

українізації

 індустріалізації

культурної революції

засвідчити єдність Комуністичної партії й народу в здійсненні індустріалізації

мобілізувати робітничий клас на трудові рекорди та подвиги

переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом

продемонструвати світові високі темпи розвитку промисловості

конфіскації всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів.

ліквідації «куркулів» і «підкуркульників», виселення решти селян до Сибіру.

надання екстреної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян-одноосібників.

вилучення господарського реманенту та примусове відправлення колгоспників на промислові новобудови. 

«Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націона- лістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму…»

«Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках… Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво – це значить затримати його розвиток…»

«Зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас. …віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі…»

«Замість того, щоб... розвивати зв’язок з культурою братнього російського народу ...частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом