Творчість І. Нечуя-Левицького й Панаса Мирного

соціально-психологічна повість

соціально-побутова повість

сатиричне оповідання

реалістично-гумористична повість

стельмахом

бондарем

теслею

чоботарем

переділ земельного наділу в полі

худобу, що лізла в шкоду

поділ волів та возів з батьківської спадщини

бійки між жінками

роду та життя Максима Гудзя

Грицька та його дружини

панів Польських

заводчика-цукровара Данила Павловича Кряжова

на селі Марусю Кайдашиху називали видроокою економшею

груша, за яку сварилася родина Кайдашів, називалася Лавріновою

у повісті „Кайдашева сім'я“ широко використано вульгаризми

Карпо і Мотря хрестили Лаврінову дитину

одруження з Галею

втрати землі

привселюдного катування його москалями

виведення його із земської управи

знайомства з Максимом Ґудзем

Чіпка

Максим

Грицько

„Ой, злий же він був!.. Ой, лютий! Він би міг — матері очі видрав, або сам собі що заподіяв“

„...козачий син, сирота“

„Виходили на заробітки піщани,— потяг. з ними, скинувши через плече косу, а за спину — торбину з сухарями“

„.тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда“

безглузде марнування життя і здоров’я на суперечки, які порушують цілісність і міцність родини

крутий характер Марусі Кайдашихи

необхідність відокремлення господарства старшого брата Карпа від молодшого Лавріна зі своїм господарством

постійне вживання спиртного старим Кайдашем

П. Рудченко

І.Франко

І.Білик

П.Куліш

намагання автора надати своєму твору справді епічного звучання

прагнення автора відтворити цілісну картину буття через закономірний зв’язок явищ і подій

авторський задум , спрямований на композиційне урізноманітнення твору

уможливлення розкриття авторського стилю і творчої манери

гумор заради розваги

викривальний сміх

гумор з елементами іронії, наближеної до сатири

сміх крізь сльози співчуття